20 лютого відбулося відкрите засідання прилуцького міськрайонного суду у справі про визнання незаконним і скасування рішення виконкому від 19 жовтня минулого року. Нагадаємо — тоді в телефонному режимі та в період між засіданнями (є таке поняття) членами виконавчого комітету було прийняте рішення про присвоєння звання Почесний громадянин міста Прилуки Володимиру Хоменку — губернатору Чернігівщини, Анатолію Мірошніченку — депутату облради та меценату і Миколі Рудьковському — на той час кандидату в нардепи. Під час відкриття Парку Слави 25 жовтня про це дізналися всі прилучани.
На останній сесії Прилуцької міської ради мною було проголошене депутатське звернення до керівництва нашого міста щодо акції «Подарунок місту», в рамках якої останнім часом збирають побори з дітей та бюджетних працівників. Сумнівна репутація організаторів цієї акції та не обліковані кошти навели мене на певні роздуми про правомірність і доцільність цього заходу. Тому в моєму зверненні були задані конкретні запитання до організаторів, а саме:
«Я думав, що він негідник, і знав, що він такий, але ніколи не думав, що до такого ступеня…». Це слова одного з мешканців Прилук, що проживає по вулиці Перемоги, який у минулу середу взяв участь у загальних зборах своєї вулиці під головуванням Юрія Беркута. Редакційна політика видання та й вимоги моралі не дають змоги подати цитату бідолахи у первозданному вигляді, бо без редакторської правки стилістика мовлення Леся Подерев’янського здалася б шекспірівським сонетом. Особисто автору, який теж був присутнім на згаданій зустрічі, смачна лексика сусіда як ніколи підходила за емоційним станом. Це той випадок, коли розумієш, що в такому використанні «язик» дійсно «Вєлік і могуч…».
Трохи більше двох тижнів тому очолюваний Юрієм Беркутом виконавчий комітет міської ради одноголосно, наголошую, одноголосно затвердив своїм рішенням подання про нагородження міського голови, того ж таки Юрія Беркута, орденом «За Заслуги». Автор статті, та й не тільки він один, був позбавлений права ознайомитися з цим шедевральним за юридичним змістом і убогим за своєю формою документом. Інформація надійшла від надійного джерела, назвемо його так. Чомусь на згаданому засіданні була відсутня преса. Дивно, чи не так? Так зване комунальне телебачення в розрахунок не беремо. Давайте наберемося терпіння і в усьому розберемося. Емоції про достойність орденопросця відкладемо на закінчення.
В ноябре 2012 года завершился очередном этап в культурной жизни Прилук тремя событиями, которые приближают наш город к цивилизованной, культурной, европейской форме И все это - за счет мецената Ю. Коптева. Открыт памятник земляку Василию Маслову, и часть улицы преобразилась и украсила территорию около музея. Открыта мемориальная доска Г. Гайдаю. И наконец, завершилась реконструкция памятника и площади Владимира Мономаха Вроде все прошло торжественно, как и должно быть. Но были и промахи в ходе проведения мероприятия Так, при проведении открытия памятника В. Маслову в символический президиум не был приглашен скульптор памятника. А родственница В.Маслова, которая была в президиуме, - не представлена собравшейся публике Не названа фамилия и присутствовавшего на торжествах председателя райгосадминистрации Нестеренка. Что касается озвучивания мероприятия у музея, то оно могло быть лучше - что отразилось на выступлении участников литературной композиции Для этого работникам культуры надо было предусмотреть и отрепетировать такие моменты сценария, как это было сделано на плошади В. Мономаха. Здесь люди были на своих местах с чувством ответственности за порученный участок мероприятия. Здесь работники педколледжа даже подготовили все на случай дождя, учитывая погодные условия.
Останні новини (1464 шт.)
Сумська міськрада на сесії у середу більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення в місті всіх пам‘ятників Леніну.
20 лютого відбулося відкрите засідання прилуцького міськрайонного суду у справі про визнання незаконним і скасування рішення виконкому від 19 жовтня минулого року. Нагадаємо — тоді в телефонному режимі та в період між засіданнями (є таке поняття) членами виконавчого комітету було прийняте рішення про присвоєння звання Почесний громадянин міста Прилуки Володимиру Хоменку — губернатору Чернігівщини, Анатолію Мірошніченку — депутату облради та меценату і Миколі Рудьковському — на той час кандидату в нардепи. Під час відкриття Парку Слави 25 жовтня про це дізналися всі прилучани.
Хто дивиться канап ТВі, той звернув увагу, що все частіше глядачі надсилають SMS з таким змістом:
На останній сесії Прилуцької міської ради мною було проголошене депутатське звернення до керівництва нашого міста щодо акції «Подарунок місту», в рамках якої останнім часом збирають побори з дітей та бюджетних працівників. Сумнівна репутація організаторів цієї акції та не обліковані кошти навели мене на певні роздуми про правомірність і доцільність цього заходу. Тому в моєму зверненні були задані конкретні запитання до організаторів, а саме:
«Я думав, що він негідник, і знав, що він такий, але ніколи не думав, що до такого ступеня…». Це слова одного з мешканців Прилук, що проживає по вулиці Перемоги, який у минулу середу взяв участь у загальних зборах своєї вулиці під головуванням Юрія Беркута. Редакційна політика видання та й вимоги моралі не дають змоги подати цитату бідолахи у первозданному вигляді, бо без редакторської правки стилістика мовлення Леся Подерев’янського здалася б шекспірівським сонетом. Особисто автору, який теж був присутнім на згаданій зустрічі, смачна лексика сусіда як ніколи підходила за емоційним станом. Це той випадок, коли розумієш, що в такому використанні «язик» дійсно «Вєлік і могуч…».
Трохи більше двох тижнів тому очолюваний Юрієм Беркутом виконавчий комітет міської ради одноголосно, наголошую, одноголосно затвердив своїм рішенням подання про нагородження міського голови, того ж таки Юрія Беркута, орденом «За Заслуги». Автор статті, та й не тільки він один, був позбавлений права ознайомитися з цим шедевральним за юридичним змістом і убогим за своєю формою документом. Інформація надійшла від надійного джерела, назвемо його так. Чомусь на згаданому засіданні була відсутня преса. Дивно, чи не так? Так зване комунальне телебачення в розрахунок не беремо. Давайте наберемося терпіння і в усьому розберемося. Емоції про достойність орденопросця відкладемо на закінчення.
