21 лютого 2013 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 2348 | Коментарів: 1
Хто дивиться канап ТВі, той звернув увагу, що все частіше глядачі надсилають SMS з таким змістом:
- Весна скоро - готуйтесь!
- Вставай з дивану!
- Опозиція, назви день та час!
- Готовий до вступу в УПА!
- Годі базікати! Прийміть закон про зброю!

А оце — висловлювання міського голови під час зустрічі з жителями вул. Перемоги 13.02.13р. щодо незаконного руху важковагового транспорту по їхній вулиці:

- Чого ви сюди прийшли? Що, комусь не подобається керівництво держави?
- Вас сюди привели, як баранів, оці сценаристи!
- Давите либу, давіть далі!
- Винна система, а не міський голова.
- Сценаристи отримали гроші і вже пішли
- У вас все робиться через «мать-вашу»(??!!)

- «Давити либу» {словник Беркута) — посміхатися, — чого не можна робити, копи перед тобою голова.
- «Барани» (словник Беркута) — жителі Прилук.
- «Сценаристи» (словник Беркута) — депутати міської ради та ЗМІ.
- «Мать-вашу» (словник Беркута) — вона і в Африці «мать-вашу», в словнику Беркута «вона» була завжди, це так природньо для нього...

Ті жителі з вулиці Перемоги, що спілкувалися з головою, цілком би додали до висловів глядачів ТВі і свої, адресовані особисто «дорогому Юрію Володимировичу».

Люди по всій Україні зараз думають вже однаково, бо керують їхніми містами, за рідким виключенням, однакові голови, ціль і задачі у яких теж однакові, дороги роздовбані однаково по всіх містах, любов жителів до цих голів — теж однакова, приземлена, бо в питанні щодо землі думки жителів міст розходяться з їхніми: жителі міст бачать їх усіх нижче рівня землі на 1,5м вглиб, як сказав колишній мер Одеси Гурвіц про його «любов» до комуністів. Свою «любов» до таких міських голів вже ніхто і не приховує, а те, що на лобі у голови поки що не малюють червону цятку (ну звичайно, на портреті), так то питання часу.

На зустрічі з міським головою все починалося не за законом прямої дії — Конституції України, — яка гарантує всім нам право на зібрання, а за «системою Беркута», що нагадує період кріпацтва: до пана пускають, рахуючи по головах. Не знаю, кому прийшла в голову ідея реєструвати тих, хто прийшов на зустріч, за їх паспортами, наче жителі міста прийшли на референдум щодо недовіри міському голові. До зали небажано було заходити жителям інших вулиць, щоб менше виходило інформації, що твориться на вул. Перемоги. Пройде небагато часу, і до зали, де буде сидіти тіло голови будуть запускати по відбитках пальців і відповідній групі крові. Стан доріг та будинків по всьому місту такий огидний, що на ту зустріч повинно було прийти все місто, що зовсім не входить в «систему» голови, яка працює, ще й як працює! А по «системі» голови вулиця Перемоги, виявляється, вже стала магістраллю, по якій «хтось» спрямував весь транспорт (по 40-60 тонн), від чого будинки репаються і двигтять після кожного проїзду вантажівки, наче під час землетрусу. Один житель вулиці розповідав, що не можна спокійно обідати, треба контролювати ложку, щоб не повибивала зуби. Магістраль — це щось пряме, широке, швидкісне та комфортне. А вулиця Перемоги на ці параметри не тягне, до хати 3 метри, а не мінімум 8 метрів по нормі магістралі. А хто цій вулиці надав статус магістралі? — чотири рази питали жителі вулиці голову, але «голова мовчала». Правду він сказав, що за кожною вантажівкою стоїть якийсь олігарх або олігархчик, які за певну грошову винагороду, а по-простому, хабар, купують собі вигідні маршрути руху по місту. Якщо він про це знає, то чому не вживає ніяких заходів? А якщо не знає, то що він за голова, коли не знає, що у нього твориться у місті?!

Казав голова, що «сценаристи заплатили» за ці збори, то тепер ці «сценаристи» питають голову: а скільки йому заплатили «олігархчики», аби він дав дозвіл на проїзд цих машин по переможеній Перемозі? Чи знову все перекине на ДАІ? Не думаю, щоб ДАІ розробило маршрут без відома голови. Проте начальник ДАІ не з‘явився на збори, він переклав свою місію на інспекторів ДАІ, які намагалися «відбиватися» від запитань та криків жителів вулиці, а заодно виконувати роль дільничних міліціонерів — розбороняли учасників бійки, яка була спровокована працівниками міської ради — «держ-службою», відданою своєму голові — «неземному вседержителю». А якщо він «вседержитель», то його груди повинні прикрашати багаточисельні нагороди, відзнаки, ордени, корона на голові. У те, що він «вседержитель», він увірував давно, залишився іконостас на груди. А над цим питанням він вже активно працює разом з виконкомом. На виконкомі у лютому 2013 року, там де 11 членів на чолі з ним самим «неземним» та «вірнопідданою» керуючою справами виконкому Ходюк, було зачитано службову записку, зачитав її «завканцелярист» міської ради — О. Правосуд. В записці говорилося, що настав час нагородити міського голову урядовою нагородою орденом «За заслуги». Уявляю, що читач зараз словесно випустить у повітря, але в адресу голови. Ми всі думали, що ця влада відпустила зі своїх «гарячих голів» всі ідіотичні та маразматичні ідеї, але ж ні! Їхня наглість не має моральних меж. Хто написав цю службову записку? — запитала Правосуда С. В. Яременко, на що він відповів: «Не пам‘ятаю». Правосуд явно не відповідає своєму прізвищу — мабуть, колись його предки правильно судили, за що отримали таке прізвище. Але він пішов не в них. Але це не так важливо, хто подав записку, бо ідея ця належить самому «орденоносцю». Чи лиха попутала, чи згарячу, чи здуру, чи від ненависті до прилучан за їхню нелюбов до нього він примислив собі того ордена, або щоб поглузувати над нами ще більше. Тут може бути два варіанти: він подумав, що його більше не оберуть головою, а тому треба причепити ордена на груди, бо чим він гірше Брежнєва, а орден дає прибавку до пенсії, а вичавлювати з усіх і всього копієчку — це саме за що і треба вручити йому ордена.

Варіант №2 — він піде на третю «ходку», або «гніздування», бо не все ще заробив, не всіх ще докормив за рахунок держбюджету, прилуцьких земель, за рахунок вірменських доріг, подачок від Рудьковського, вікон та лавочок, а тепер ще й «естетично оформленого» молока школярів. А їздити по Прилуках і агітувати за себе буде легше з орденом та іншими нагородами, які він собі ще придумає до 2015 року. Всю цю «управлінську команду» характеризує тяга до нагород різного роду, самі придумують, самі чіпляють, самі себе славлять. Жаль, що на зборах жителів вул. Перемоги вони, та й всі ми, не знали про нашого номінанта, а то б не обійшлося однією бійкою, було б побоїще, а людей у відчаї до цього легко довести.

Готуйтесь і мужайтесь, прилучани! Наступний його крок — це вулиця на його честь і золоте погруддя голови. Готуйте ваші гаманці, скоро очільниця освіти оголосить акцію про збір коштів, а нам залишилось придумати найкраще місце, де ми його встановимо. Оголошується конкурс! А до всіх небайдужих і патріотів міста є ще одне оголошення — коли почуєте про акцію «Не оскверни орден» — просимо всім миром взяти у ній участь, щоб всій Україні стало відомо, як підкилимно, без нашої згоди, вони знову знеславлюють наше місто.

Ольга Костюк, газета «В двух словах», №8 за 21 лютого 2013 року