20 лютого 2013 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 2699 | Коментарів: 1
«Я думав, що він негідник, і знав, що він такий, але ніколи не думав, що до такого ступеня…». Це слова одного з мешканців Прилук, що проживає по вулиці Перемоги, який у минулу середу взяв участь у загальних зборах своєї вулиці під головуванням Юрія Беркута. Редакційна політика видання та й вимоги моралі не дають змоги подати цитату бідолахи у первозданному вигляді, бо без редакторської правки стилістика мовлення Леся Подерев’янського здалася б шекспірівським сонетом. Особисто автору, який теж був присутнім на згаданій зустрічі, смачна лексика сусіда як ніколи підходила за емоційним станом. Це той випадок, коли розумієш, що в такому використанні «язик» дійсно «Вєлік і могуч…».

Що відбулося?

11 лютого цього року мешканці вулиці Перемоги провели мирне зібрання на своїй вулиці. Відповідно до вимог Конституції України повідомили виконавчі органи Прилуцької міської ради про намір провести захід. Темою зборів громадян було обговорення стану неврегульованості руху великотоннажного транспорту на своїй вулиці (про це неодноразово писав на своїх сторінках «Град»). О десятій годині ранку на розі вулиць Перемоги та Костянтинівської зібралося більше семидесяти городян. Міська рада була представлена секретарем Олександром Правосудом і заступником міського голови Володимиром Назімом. Сам очільник на зібрання не прийшов. Був заклопотаний важливішими справами… А в принципі його відсутність нікого ніскілечки не здивувала. Жваво, емоційно обговоривши наболіле, а для когось, може, і заїжджене питання, учасники акції підписали резолюцію. Зміст даної декларації зводився до вимоги міському голові провести 13 лютого 2012 року загальні збори мешканців вулиці Перемоги й отримати від нього інформацію стосовно вжитих ним же самоврядних дій із вирішення проблематики.

Треба віддати належне Юрію Беркуту: частину вимог учасників мітингу він виконав. Своїм розпорядженням призначив проведення зборів і… А тут усе й почалося. Сказати, що він познущався над частиною прилучан, – це все одно, що не сказати нічого. По-перше, Юрія Беркута трохи збентежила позиція учасників зібрання, що в резолюції використано слово «вимагаємо»! Така позиція зовсім не кореспондує зі світоглядом про місце і роль обраного. Одна жінка на зборах видала дефініцію, що «це Ви у нас на роботі, а не ми у Вас», намагаючись достукатися до небожителя. Я свідок: не пройняло, пан Юрій навіть не зрозумів суті сказаного.

Учасниками зборів було запропоновано включити до порядку денного питання, а саме:

1. Звіт міського голови Беркута Ю. В. про здійснення ним повноважень щодо додержання вимог законів та рішень міської ради і її виконавчого комітету, які стосуються врегулювання руху великотоннажного транспорту по вулиці Перемоги;

2. Оцінка такого виконання обов’язків міського голови міста Прилуки;

3. Звіт начальника відділення Прилуцького ДАІ;

4. Розгляд питання щодо вимоги учасників загальних зборів до міського голови про скликання позачергової сесії ради.

Почувши це, Юрій Беркут почав займатися абераційними маніпуляціями. Ні, не так, це був вищий пілотаж цинізму, блюзнірства й знущання над громадою. Зловживаючи своїми правами головуючого, Беркут так і не поставив на голосування озвучений порядок денний. Я особисто п’ять разів переконував, просив, вимагав виконати формальний, процедурний обов’язок голови. Марно, горохом об стіну. Стіну зарозумілості, пихатості, вседозволеності й самодурства. Не зважаючи ні на що, з боку мера продовжилися знущання в притаманному йому стилі. Пересмикуючи, ображаючи присутніх, доводячи до сліз та істерики, чіпляючи нерозбірливо ярлики на кшталт «третьокласники», «не стрибайте», «не корчте либу» й таке інше. Черговий раз Беркутівська технологія спрацювала. Позбавивши учасників затвердженого порядку денного зборів, він домігся свого. Самоусунувся від звітування перед частиною громади про свої дії щодо забезпечення безпеки жителів вулиці Перемоги, тим самим позбавивши останніх змоги відкрито, протокольно заявити про незадоволення діями міського голови. А наостанок, коли я закликав учасників зборів припинити давати привід знущатися з себе і запропонував покинути залу засідання, горе-мер плюнув усім в обличчя, сказавши, що це спланований сценарій надуманої проблеми, а учасників зібрання просто купили! Вже на вулиці я побачив, як одна жінка вийшла в сльозах, тихо промовляючи до себе, ковтаючи гіркоту: «У мене хата тріскається, і воно каже, що мене купили… Яка наволоч…». Про чоловіка, прилизану і кастровану цитату якого я подав на початку статті, я вже говорив.

Після так званої зустрічі з мером автору статті як ніколи захотілося ще раз перечитати вікопомну п’єсу «Гамлет», але зовсім не у класичній викладці великого драматурга Вільяма Шекспіра, а в сучасній брутальній інтерпретації Леся Подерев’янського: «Ех … Данія… капець всім сподіванням…».



Наостанок

Я не знавець «богословія», як Юрій Беркут, тому хочу процитувати для нього слова Аль Капоне: «Все, вчинене тобою, до тебе й повернеться». Думаю, що істинність вислову відомого гангстера він, себто Юрій, зможе підтвердити, черговий раз прочитавши Вічну книгу. Зверхність, безкарність, свавілля і знущання обов’язково повернуться до адресата. Почекайте трохи, Юрію Володимировичу.

Замість епілогу

Вичерпавши всі інструменти й засоби захисту своїх інтересів, мешканці вулиці Перемоги рішуче налаштовані продовжити боротьбу. Усвідомлюючи повну неспроможність і небажання міського голови виконати свій законний обов’язок по захисту своїх городян, ми змушені вдатися до радикальних дій. 23 лютого 2012 року о 12 годині мешканці вулиці Перемоги проведуть акцію із застосуванням законних засобів задля недопущення проїзду великовагового транспорту по своїй рідній вулиці. Ми пройдемо цей шлях, щоб завтра нам не було соромно і ніхто нам не зміг дорікнути словами Кобзаря: «А ми дивились, та мовчали, та мовчки чухали чуби. Німії, подлії раби…».

Владислав Кіча, мешканець вулиці Перемоги
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=2504