Ви не можете бачити результати опитування поки не проголосуєте самі!
Опитування відкрите 17 лютого 2008 р.
Обмежень по часу немає.
Пройшло 6082 днів.
Кількість повідомлень, необхідних для прийняття участі в опитуванні: 2
Кількість днів проведених на сайті, необхідних для прийняття участі в опитуванні: 2
СОБАЧКА ЗДОХЛА. А РЕШТА – ВСЕ ЧУДОВО, ПРЕКРАСНА МАРКІЗO…
...Несподівано захворіла азіатська вівчарка на ім’я Ахта, яка жила вісім років із родиною і вже давно стала не просто улюбленцем, а членом сім’ї. Хазяї відразу почали діяти: спочатку звернулися до однієї з приватних клінік, яка діє у нашому місті. Як не благали ветлікаря надати допомогу, так і не доблагались. Відмови були різні: то, кажуть, складний випадок, то – потрібна термінова операція, то ще якісь причини. А час минав, перебіг хвороби ускладнювався, і бідолашна тварина “танула” на очах. Господарі вівчарки зрозуміли, що у приватній допомоги не діждатися і звернулися до державної установи.
Але знову – “дежавю”. І відмови були до смішного подібні: “Чому попередньо не записалися?”, “У нас – перерва на обід”, “Краще везіть хвору собаку до столичної ветлікарні” і т.д. Як не просили господарі врятувати життя своєму чотириногому другові, але так і залишилися сам на сам зі своєю бідою. Знесилена, підкошена недугою вівчарка тихо померла на руках у хазяйки, не дочекавшись на порятунок від людей у білих халатах...
Звичайно, ветеринарні лікарі не дають клятви Гіппократа, як це прийнято у медичних лікарів. Але за кордоном уже давно введені жорсткі закони, які не лише охороняють друзів наших менших, а й карають винних. Такого поняття, як небажання надати допомогу хворій тварині, там взагалі не існує. Читачі газети можуть заперечити і наголосити, що у нас не варте і копійки навіть людське життя, а що вже говорити про якихось тварин, та і до європейського рівня життя нам ще далеко. Але дозвольте не погодитись. Щоб розпочати нарешті боротьбу із “розрухою” у людській свідомості, потрібно, на мою думку, не кивати на когось, а робити реальні справи, у тому числі і допомагати нашим тваринам.
В.КОСТРОВА.
Р.S. Хазяйка вівчарки Ахти ще мала нагоду зустрітися з ветлікарем держ-установи і почути “стурбоване” запитання: “Ну, як ваша собачка, невже здохла?”.
Щоб розпочати нарешті боротьбу із “розрухою” у людській свідомості, потрібно, на мою думку, не кивати на когось, а робити реальні справи, у тому числі і допомагати нашим тваринам.
Добрый день!
Я впервые на этом сайте, за что Благодарна Вселенной , что вывела к вам.
Да. Прежеде надо начать из себя, об этом давно и давно говорится во всех Духовных ученьях.
А начало из себя , - это изменение своего осознанного состояния, Кем же хотим быть?
Животным? или Человеком.
Да и в чем же различие статуса животного от человека?
В даном случае все помогающие овчарке Ахти имели свой статус - животного, т.е посмотрели, и предоставили на россуд природе.
А жаль. Человек способен помочь всегда , ведь у человека присущ РАЗУМ ТВорца Вселенной , но такой помощи не было проявлено в даном случае.