хто що хорошого читав в останній час, або ж раніше?

---

кто что хорошего читал в последнее время? или раньше?

Цитата Аноним (гость):

а где можно скачать "Криминальные Прилуки"???)

есть в библиотеках и ларьках

Над пропастью во ржи

О, тут, бачу, веселіше, ніж в темі "Українська книга. Гостя у власній хаті".
Я зараз, наприклад, читаю Оксани Забужко "Музей покинутих секретів". Кому дати, як дочитаю?
-----
А ще, serennisima, не рекламуй тої книги. Вона написана нікудишньою людиною про нікудишніх героїв. фе. цього не можна нікому рекомендувати і виховувати на цьому молодь. чесно, я читала, велике ге.. прославляння бандюків, на тему які ми кльові і чисто па панятіям живемо і міліцію уважаємо, хоча она канєшна нє фсегда права.

є цьогорічна кльова нова книга Лазаревського "Полк Прилуцький" - супер друк, точна копія 1902 року - опис того, що робилося в ті роки на Прилуччині, факти історика-очевидця, одяг, побут, плюс кожне село описується, всіх храми, монастирі, шляхи, полковники, родоводи.... - круть!

з хорошого - Муракамі ("Кафка на пляже" ), з відмінного - Елтанг ("Побег куманики" )

Цитата:

А ще, serennisima, не рекламуй тої книги. Вона написана нікудишньою людиною про нікудишніх героїв. фе. цього не можна нікому рекомендувати і виховувати на цьому молодь. чесно, я читала, велике ге.. прославляння бандюків, на тему які ми кльові і чисто па панятіям живемо і міліцію уважаємо, хоча она канєшна нє фсегда права.

я її не рекламувала, бо вважаю не гідної уваги, сама її не читала і не збираюся

serennisima, і правильно
Колись сиділа в книгарні. Заходять туди два типулі з лисими головами і під два метри зростом. Думаю: "Ого, виявляється не всі у нас в Прилуках гопи - нєчітатєлі..."
А один мені: "А у Вас є "Прілукі - горад бандиццкій"?
Стереотип зламано не було... Шкода.



Orynka, мені даси

Цитата:

КАМАСУТРА! с картинками

ho4u_pizzu, у нас в книгарні є "Біблія Сексу" - підійде?

-----
Добавлено 20 октября 2010 г., 21:13:07:

Цитата:

мені даси

Lesya, дасу. а що дати?

не щнаю хороше чтыво чи ны, але цыкаво почитати однозначно:

ХЬЮ ЛОРИ
Торговец пушками (The Gun Seller)

”Торговец пушками” - иронический боевик, главный герой которого представляет собой нечто среднее между великосветским шалопаем Берти Вустером и Джеймсом Бондом. Томас Лэнг - бывший офицер, никогда не относившийся к жизни серьезно. Он давно уже в отставке и на жизнь зарабатывает случайными заработками в виде охраны каких-нибудь важных персон.
Беда Томаса в том, что он не любит убивать людей, другая беда Томаса - честность, а в мире наемных убийц и торговцев оружием честность и гуманность не в ходу. Но именно в этот мир злодейка-судьба забрасывает героя. Однажды ему предлагают переквалифицироваться в киллера. Томас пытается предупредить свою потенциальную жертву и оказывается в центре международных интриг. Книга Хью Лори - это вовсе не обычный, пусть и иронический боевик, с погонями, выстрелами и всемирным заговором. Главное в книге - дуэли словесные. “Торговец пушками” - из тех книг, которые так и хочется растащить на цитаты. Хью Лори так виртуозен и ироничен в своих шутках, что следить за ними даже интереснее, чем за развитием сюжета. При этом все его шутки очень тесно сплетены с сюжетными ходами. Любая неожиданность или незначительная деталь, вскользь брошенное замечание отзовется через какое-то количество страниц.
“Торговец пушками” остросюжетен, не скучен и плюс к тому актуален. Главная его тема - терроризм, и проблемы терроризма трактуются Хью Лори с английской иронией. По его мнению, в террористах заинтересованы прежде всего торговцы оружием. Поэтому они сами устраивают теракты, чтобы с блеском продемонстрировать новые способы и новое вооружение.

ВСЕМ РЕКОМЕНДУЮ КНИГУ СЕРГЕЯ ЖАДАНА "ВОРОШИЛОВГРАД", это лучшее из современной украинской литературы!!!!!
http://zhadan.info/voroshylovhrad/

«Президент України Авдотій Дормідонтович Кромєшний був божевільним. Тобто не геть неадекватним варіятом, але — стійким параноїком. Воно ніби й нічого не шкодило, якби через пунктик потенційного пацієнта варіятського шпиталю А. Д. Кромєшного не страждала вся Україна» - такими рядками розпочинається роман Василя Кожелянка «Тероріум».
...Україною править А. Д. Кромєшний, Авдотій Дормидонтович, або ж "Дотідортич", як називають його найближчі соратники. Дотідортич у своєму всесиллі не боїться нічого, окрім золота, бо саме неприємностей від цього металу (аж до загибелі включно) напророчив йому ще на самому початку президентства професор-екзегет-маг-містик-плейбой О.Коп-Аум. Відтак золото і вироби з нього заборонені до використання в державі А. Д. Кромєшного. Та саме через золоту обручку - згідно з нерозумним пророцтвом приколіста-професора, і скінчить свої дні режим Дотідортича. Щоправда, без втручання потойбічних сил там теж не обійшлося. Як це зазвичай і трапляється в українській історії 
Держава Дотідортича, яка в Кожелянка називається "Украінська рєспубліка" (наголоси в обох словах на другому складі), має триколірний прапор: жовто-синьо-малиновий. Саме на знак протесту, на знак оновлення повстанці в останніх розділах роману віддирають нижню малинову смугу, знаменуючи цим повернення до первісного, нормального стану державності. Втім, це лише видається їм, романтикам, сп‘янілим від свіжого повітря революції. Насправді ж перебіг подій знову зробить невірогідно-звичайну петлю, щоб у черговий раз привести до влади одного зі згаданих вище поплічників-соратників попереднього президента. Словом, захоплюючий сюжет, дотепні діалоги, чимало гумору – те, що потрібно для змістовного і корисного відпочинку.