30 вересня 2010 р. | Автор: Helen | Переглядів: 1723 | Коментарів: 0
Древні Прилуки – місто європейське
26 вересня у сесійній залі міської ради відбувся форум "Древні Прилуки – місто європейське", у якому взяли участь депутати й посадовці, громадські діячі, молодь, краєзнавці Прилук і закордонні гості: Радник торгового представництва Республіки Таджикистан в Україні Назуло Файзалієвич Ісоєв, радник з політичних та культурних питань посольства Республіки Хорватія в Україні Вішня Стопар-Полянчич, радник-посланник Російської Федерації Всеволод Володимирович Лоскутов, представники проекту TACIS на чолі з його керівником Бернаром Фролішером. На зустріч з прилучанами прибули й представники Чернігівського земляцтва в Києві на чолі з Миколою Павловичем Гордієнком.
Прилуцький міський голова Юрій Беркут у своїй промові "Древні Прилуки – місто європейське" познайомив присутніх з основними етапами історичного становлення міста та окреслив ситуацію сьогодення, наголосивши, що серед міст і населених пунктів Чернігівщини Прилуки посідають чільне місце і за економічними, і за соціальними, і за культурними показниками. Наприклад, у державну казну України в цьому році планується перерахувати близько 2 мільярдів гривень. Серед міст області Прилуки на першому місці за прямими іноземними інвестиціями, що у перерахунку на душу населення складає 700 доларів США.
Виступ керівника проекту TACIS Бернара Фролішера "Стратегія сталого розвитку як шлях до європейських стандартів життя" підсумував роботу в нашому місті цілої команди фахівців з різних питань. Два роки підготовки ґрунтовної бази і два роки втілення її у життя принесли гарні результати. І це не тільки матеріальна допомога, хоча вона теж дуже важлива (достатньо пригадати техніку, яку прилучани побачили під час урочистої ходи 25 вересня). Пан Бернар наголосив, що головна мета роботи їхньої команди – змінити світогляд населення, націлити на шлях стабільного розвитку, навчити не просто планувати, а детально продумувати шляхи реалізації задумів, спираючись на реальні факти. Проект модернізації комунального господарства завершено. Пан Бернар, дякуючи посадовцям міської ради за співпрацю, наголосив, що у прилуцької громади будуть інші проекти і здобутий досвід допоможе їй самостійно рухатися вперед. Тяжку роботу, яка чекає на шляху до європейських стандартів життя, потрібно долати гуртом заради майбутніх поколінь. І стратегія успіху повинна розроблятися не функціонерами у відриві від прагнень населення, а у співпраці всіх верств громади.
Тему майбутнього розвитку Прилук у зв’язку з медичним обслуговуванням, а загалом – здоров’ям людей, розкрив у своєму виступі представник Чернігівського земляцтва Олег Шекера. Порівнюючи ситуацію в Україні з Італією та Німеччиною, де довелося проходити навчання, Олег Григорович підкреслив, що майбутнє України – за сімейною медициною, за новим поглядом на взаємини пацієнта й лікаря і за новими проектами, які допоможуть покращити медичне обслуговування, подовжити життя людини й підвищити рівень народжуваності у місті.
Родзинкою форуму була друга частина засідання – презентація друкованої продукції, виданої до 925-річчя Прилук. Похвалитися перед поважними гостями, котрі приїхали на святкування ювілею міста, було чим.
Ще перед початком форуму присутні отримали яскраві буклети "Воздвиженський ярмарок" і "Сім історико-архітектурних чудес м. Прилуки", виготовлені ТОВ "Аір-Поліграф" на замовлення міської ради. Минуле й сучасність, відтворені мовою фотографій, стали вдалою візиткою нашого міста і коротким путівником для тих, хто вперше завітав до нього.
Кожному городянину хочеться надіслати знайомим та друзям з інших міст і країн листівку – згадку про своє місто. Тому творчий колектив у складі автора ідеї Ольги Лукаш та фотомайстрів Олексія Саковського, Олени Канавець, Віктора Молодого підготував друге, доповнене видання "Прилуки в часі". Як зазначила у своєму виступі директор Центральної міської бібліотеки ім. Любові Забашти Тетяна Печена, ці листівки вийшли у світ завдяки сприянню компанії Брітіш Американ Тобакко Україна.
Ольга Лукаш упродовж багатьох років досліджує історію рідного краю і публікує свої краєзнавчі розвідки на сторінках газет "День", "Сіверщина" та місцевих видань. І ось двадцять нарисів зібрані у книгу "Таємниці прилуцьких вулиць", ілюстраціями до якої стали фото Орисі Григоренко, Олени Канавець, Владислава Кічі, а також графічні роботи Олени Піддяченко та Андрія Буренка. Наскрізну думку видання Ольга Федорівна підкреслила епіграфом - словами нашої видатної землячки Ганни Ігнатенко: "Усі ви, люди, рано чи пізно, а повертаєтесь на свою вулицю. Хоч подумки, хоч уві сні, а повертаєтесь. І в тому, мабуть, велика таїна буття. Лише б не забарилися десь у дорозі. Лише б не спізнилися".
Ця книга – дарунок місту до ювілею: "Бо хіба ж можна віддячити за зустрічі на його вулицях, які стали для тебе доленосними, або краєвиди, які тішили око і не давали вмерти зраненій душі". І щира подяка авторки – компанії Брітіш Американ Тобакко Україна, за підтримки якої здійснилося видання книги.
Майже вся редколегія часопису "Прилуки. Фортеця" взяла участь у форумі, на якому Ігор Павлюченко, координатор проекту "Дім Миколи" та редактор, мав презентувати два проекти мецената, Почесного громадянина Прилук Юрія Коптєва – п’яте число журналу і репринтне видання праці Олександра Лазаревського "Полк Прилуцький". Три роки існування часопису і п’ять його номерів – результат плідної роботи цілого колективу захоплених справою людей. Саме це й підкреслив Ігор Павлюченко: "П’ятий випуск уже ювілейний. Часопис має свою історію, і його визнано кращим медіа-проектом 2009 року на фестивалі "Золотий передзвін Придесення".
Звертаюсь до Володимира Денисюка, директора київського видавництва, і цікавлюся його враженнями від п’ятого числа журналу. Перше, що відмітив пан Володимир, - це зростання професійного рівня авторів, збільшення кола зацікавлених публікаціями читачів, перетворення з культурологічно-розважального на солідне видання, яким можна пишатися і яке має не кожне місто.
Як повідомив Ігор Павлюченко, до Дня міста Юрій Коптєв започаткував новий проект: бібліотеку часопису "Прилуки. Фортеця". Ім’я автора першого тому обране не випадково. Книга українського історика Олександра Лазаревського не перевидавалася з 1902 року і стала бібліографічною рідкістю, чим користувалися не дуже порядні історики, переписуючи до своїх "наукових" досліджень цілі сторінки з "Полку Прилуцького". Та пані Історія усе розставляє на свої місця, а її волю виконала людина, закохана у рідне місто, – Юрій Коптєв.
Коротко характеризуючи зміст п’ятого числа часопису, редактор більш детально зупинився на унікальних матеріалах, що безпосередньо стосуються ювілейної дати і раніше були маловідомі.
На обкладинці журналу – зображення знайденого на Прилуччині енклопіону – складного хреста для збереження часточки мощей святого. Цей раритет належав дружиннику князя, який жив в епоху Київської Русі, період заснування нашого міста. Так, Прилукам набагато більше тисячі років, про що свідчать знахідки: римські монети часів Черняхівської культури (а це вже 1600-1800 років), скіфські наконечники й амулети ще поважнішого віку – епохи бронзи. 925 років тому Прилуки врятували життя Володимиру Мономаху, а в контексті цієї події було згадано і про наше місто, хоча сама фортеця з’явилася значно раніше. У наступних номерах журналу Ігор Анатолійович планує продовжити дослідження теми реального часу заснування Прилук.
Та не лише минуле віддзеркалилося на сторінках часопису. Мистецькі розділи присвячені розповідям про творчість художників Миколи Андріяки та Володимира Бабака, про Прилуцькі художні майстерні та фотографа Олену Ромець. Театральні традиції міста - у статтях і про великого сміхотворця Миколу Яковченка, і про наших сучасників Артема та Катерину Аніщенків, Тетяну Погребняк, це слово Раїси Недашківської. 144 сторінки журналу вмістили й етнографічний нарис, і художні твори: прозаїчні мініатюри, антологію одного вірша. Редакція журналу давно збирає і зберігає легенди Приудайського краю, і у п’ятому числі презентує скарби Недобрової долини, що у Дубовому Гаю.
Ігор Павлюченко окреслив редакційну позицію: "Перспектива журналу – це молоді автори: Орися Григоренко, Вікторія Ляльченко, Лариса Лавренчук, Надія Мариноха, Роман Марусич, Юрій Кудряшов, Олена Піддяча.
Особлива ж подяка - видавцям і дизайнерам, котрі працювали над часописом, - Володимиру Денисюку, Дмитру Безлюді, В’ячеславу Вознюку та художнику Юрону Шевченку".
Начальник відділу культури і туризму міської ради Світлана Бірюзова презентувала друге доповнене видання праці Георгія Гайдая "Прилуки", що здійснилося коштом депутата обласної ради Анатолія Мирошниченка в дарунок місту з нагоди його 925-річчя і присвячене світлій пам’яті автора – історика, краєзнавця, щирого патріота України.
Яскравих барв до авторських виступів та розповідей про створення присвячених Прилукам праць додало слово Всеволода Лоскутова, радника – посланника Російської Федерації. Він подарував ювілейне видання поеми "Мертві душі" нашого земляка Миколи Гоголя, підкресливши, що невмирущий твір дуже актуальний у сьогоденні.
У короткому заключному слові Юрій Беркут з гордістю відзначив, що минулий 900-річний ювілей Прилук був закарбований у одній невеличкій брошурі, а надбання сьогодення – це розмаїття місцевих авторів, тем, видань, це прагнення благодійників і меценатів уславити рідне місто в усьому світі.
Олена Клочко, член товариства "Краєзнавець"
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1195
Древні Прилуки – місто європейське
26 вересня у сесійній залі міської ради відбувся форум "Древні Прилуки – місто європейське", у якому взяли участь депутати й посадовці, громадські діячі, молодь, краєзнавці Прилук і закордонні гості: Радник торгового представництва Республіки Таджикистан в Україні Назуло Файзалієвич Ісоєв, радник з політичних та культурних питань посольства Республіки Хорватія в Україні Вішня Стопар-Полянчич, радник-посланник Російської Федерації Всеволод Володимирович Лоскутов, представники проекту TACIS на чолі з його керівником Бернаром Фролішером. На зустріч з прилучанами прибули й представники Чернігівського земляцтва в Києві на чолі з Миколою Павловичем Гордієнком.
Прилуцький міський голова Юрій Беркут у своїй промові "Древні Прилуки – місто європейське" познайомив присутніх з основними етапами історичного становлення міста та окреслив ситуацію сьогодення, наголосивши, що серед міст і населених пунктів Чернігівщини Прилуки посідають чільне місце і за економічними, і за соціальними, і за культурними показниками. Наприклад, у державну казну України в цьому році планується перерахувати близько 2 мільярдів гривень. Серед міст області Прилуки на першому місці за прямими іноземними інвестиціями, що у перерахунку на душу населення складає 700 доларів США.
Виступ керівника проекту TACIS Бернара Фролішера "Стратегія сталого розвитку як шлях до європейських стандартів життя" підсумував роботу в нашому місті цілої команди фахівців з різних питань. Два роки підготовки ґрунтовної бази і два роки втілення її у життя принесли гарні результати. І це не тільки матеріальна допомога, хоча вона теж дуже важлива (достатньо пригадати техніку, яку прилучани побачили під час урочистої ходи 25 вересня). Пан Бернар наголосив, що головна мета роботи їхньої команди – змінити світогляд населення, націлити на шлях стабільного розвитку, навчити не просто планувати, а детально продумувати шляхи реалізації задумів, спираючись на реальні факти. Проект модернізації комунального господарства завершено. Пан Бернар, дякуючи посадовцям міської ради за співпрацю, наголосив, що у прилуцької громади будуть інші проекти і здобутий досвід допоможе їй самостійно рухатися вперед. Тяжку роботу, яка чекає на шляху до європейських стандартів життя, потрібно долати гуртом заради майбутніх поколінь. І стратегія успіху повинна розроблятися не функціонерами у відриві від прагнень населення, а у співпраці всіх верств громади.
Тему майбутнього розвитку Прилук у зв’язку з медичним обслуговуванням, а загалом – здоров’ям людей, розкрив у своєму виступі представник Чернігівського земляцтва Олег Шекера. Порівнюючи ситуацію в Україні з Італією та Німеччиною, де довелося проходити навчання, Олег Григорович підкреслив, що майбутнє України – за сімейною медициною, за новим поглядом на взаємини пацієнта й лікаря і за новими проектами, які допоможуть покращити медичне обслуговування, подовжити життя людини й підвищити рівень народжуваності у місті.
Родзинкою форуму була друга частина засідання – презентація друкованої продукції, виданої до 925-річчя Прилук. Похвалитися перед поважними гостями, котрі приїхали на святкування ювілею міста, було чим.
Ще перед початком форуму присутні отримали яскраві буклети "Воздвиженський ярмарок" і "Сім історико-архітектурних чудес м. Прилуки", виготовлені ТОВ "Аір-Поліграф" на замовлення міської ради. Минуле й сучасність, відтворені мовою фотографій, стали вдалою візиткою нашого міста і коротким путівником для тих, хто вперше завітав до нього.
Кожному городянину хочеться надіслати знайомим та друзям з інших міст і країн листівку – згадку про своє місто. Тому творчий колектив у складі автора ідеї Ольги Лукаш та фотомайстрів Олексія Саковського, Олени Канавець, Віктора Молодого підготував друге, доповнене видання "Прилуки в часі". Як зазначила у своєму виступі директор Центральної міської бібліотеки ім. Любові Забашти Тетяна Печена, ці листівки вийшли у світ завдяки сприянню компанії Брітіш Американ Тобакко Україна.
Ольга Лукаш упродовж багатьох років досліджує історію рідного краю і публікує свої краєзнавчі розвідки на сторінках газет "День", "Сіверщина" та місцевих видань. І ось двадцять нарисів зібрані у книгу "Таємниці прилуцьких вулиць", ілюстраціями до якої стали фото Орисі Григоренко, Олени Канавець, Владислава Кічі, а також графічні роботи Олени Піддяченко та Андрія Буренка. Наскрізну думку видання Ольга Федорівна підкреслила епіграфом - словами нашої видатної землячки Ганни Ігнатенко: "Усі ви, люди, рано чи пізно, а повертаєтесь на свою вулицю. Хоч подумки, хоч уві сні, а повертаєтесь. І в тому, мабуть, велика таїна буття. Лише б не забарилися десь у дорозі. Лише б не спізнилися".
Ця книга – дарунок місту до ювілею: "Бо хіба ж можна віддячити за зустрічі на його вулицях, які стали для тебе доленосними, або краєвиди, які тішили око і не давали вмерти зраненій душі". І щира подяка авторки – компанії Брітіш Американ Тобакко Україна, за підтримки якої здійснилося видання книги.
Майже вся редколегія часопису "Прилуки. Фортеця" взяла участь у форумі, на якому Ігор Павлюченко, координатор проекту "Дім Миколи" та редактор, мав презентувати два проекти мецената, Почесного громадянина Прилук Юрія Коптєва – п’яте число журналу і репринтне видання праці Олександра Лазаревського "Полк Прилуцький". Три роки існування часопису і п’ять його номерів – результат плідної роботи цілого колективу захоплених справою людей. Саме це й підкреслив Ігор Павлюченко: "П’ятий випуск уже ювілейний. Часопис має свою історію, і його визнано кращим медіа-проектом 2009 року на фестивалі "Золотий передзвін Придесення".
Звертаюсь до Володимира Денисюка, директора київського видавництва, і цікавлюся його враженнями від п’ятого числа журналу. Перше, що відмітив пан Володимир, - це зростання професійного рівня авторів, збільшення кола зацікавлених публікаціями читачів, перетворення з культурологічно-розважального на солідне видання, яким можна пишатися і яке має не кожне місто.
Як повідомив Ігор Павлюченко, до Дня міста Юрій Коптєв започаткував новий проект: бібліотеку часопису "Прилуки. Фортеця". Ім’я автора першого тому обране не випадково. Книга українського історика Олександра Лазаревського не перевидавалася з 1902 року і стала бібліографічною рідкістю, чим користувалися не дуже порядні історики, переписуючи до своїх "наукових" досліджень цілі сторінки з "Полку Прилуцького". Та пані Історія усе розставляє на свої місця, а її волю виконала людина, закохана у рідне місто, – Юрій Коптєв.
Коротко характеризуючи зміст п’ятого числа часопису, редактор більш детально зупинився на унікальних матеріалах, що безпосередньо стосуються ювілейної дати і раніше були маловідомі.
На обкладинці журналу – зображення знайденого на Прилуччині енклопіону – складного хреста для збереження часточки мощей святого. Цей раритет належав дружиннику князя, який жив в епоху Київської Русі, період заснування нашого міста. Так, Прилукам набагато більше тисячі років, про що свідчать знахідки: римські монети часів Черняхівської культури (а це вже 1600-1800 років), скіфські наконечники й амулети ще поважнішого віку – епохи бронзи. 925 років тому Прилуки врятували життя Володимиру Мономаху, а в контексті цієї події було згадано і про наше місто, хоча сама фортеця з’явилася значно раніше. У наступних номерах журналу Ігор Анатолійович планує продовжити дослідження теми реального часу заснування Прилук.
Та не лише минуле віддзеркалилося на сторінках часопису. Мистецькі розділи присвячені розповідям про творчість художників Миколи Андріяки та Володимира Бабака, про Прилуцькі художні майстерні та фотографа Олену Ромець. Театральні традиції міста - у статтях і про великого сміхотворця Миколу Яковченка, і про наших сучасників Артема та Катерину Аніщенків, Тетяну Погребняк, це слово Раїси Недашківської. 144 сторінки журналу вмістили й етнографічний нарис, і художні твори: прозаїчні мініатюри, антологію одного вірша. Редакція журналу давно збирає і зберігає легенди Приудайського краю, і у п’ятому числі презентує скарби Недобрової долини, що у Дубовому Гаю.
Ігор Павлюченко окреслив редакційну позицію: "Перспектива журналу – це молоді автори: Орися Григоренко, Вікторія Ляльченко, Лариса Лавренчук, Надія Мариноха, Роман Марусич, Юрій Кудряшов, Олена Піддяча.
Особлива ж подяка - видавцям і дизайнерам, котрі працювали над часописом, - Володимиру Денисюку, Дмитру Безлюді, В’ячеславу Вознюку та художнику Юрону Шевченку".
Начальник відділу культури і туризму міської ради Світлана Бірюзова презентувала друге доповнене видання праці Георгія Гайдая "Прилуки", що здійснилося коштом депутата обласної ради Анатолія Мирошниченка в дарунок місту з нагоди його 925-річчя і присвячене світлій пам’яті автора – історика, краєзнавця, щирого патріота України.
Яскравих барв до авторських виступів та розповідей про створення присвячених Прилукам праць додало слово Всеволода Лоскутова, радника – посланника Російської Федерації. Він подарував ювілейне видання поеми "Мертві душі" нашого земляка Миколи Гоголя, підкресливши, що невмирущий твір дуже актуальний у сьогоденні.
У короткому заключному слові Юрій Беркут з гордістю відзначив, що минулий 900-річний ювілей Прилук був закарбований у одній невеличкій брошурі, а надбання сьогодення – це розмаїття місцевих авторів, тем, видань, це прагнення благодійників і меценатів уславити рідне місто в усьому світі.
Олена Клочко, член товариства "Краєзнавець"
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1195
Додати коментар:
