За рішенням ЮНЕСКО 2009 рік оголошено роком Миколи ВасильовичаГоголя. По всій країні пройшли масові заходи на вшанування великого письменника . З екранів телевізорів, по радіо ми постійно чули суперечки великих мужів, які точаться навколо постаті М. Гоголя. Якій культурі він належить-- український чи російський?

Слухаючи все це мимоволі задаєшся питанням , ким є Микола Васильович для сучасників, зокрема для молодого покоління українців. Чи цікавий він їм? Адже кожний новий час, як промінь світла висвічує нові грані в кристалі класики.

Аби знайти відповіді на ці питання в дитячій бібліотеці було проведено літературний діалог за участю учнів шкіл міста, працівників культури, зокрема шкільних бібліотекарів. На діалог з молоддю була запрошена головний хранитель ніжинського краєзнавчого музею –Лілія Михайлівна Руденко.



Гостя розповіла багато цікавого про молоді роки Гоголя, про його навчання в Ніжинському ліцеї. Розкрила деякі таємниці з його життя . Говорячі про літературний спадок митця, вказала на ті моменти з творів, де описані реальні події, реальні люди та місця де бував письменник і де можемо побувати ми, побачити все на власні очі. На початку розмови учням було запропоновано ряд питання :» ким для вас є Гоголь? Гоголь український чи російський? Чи є місце Гоголю в майбутньому? «

Забігаючи наперед, хочу сказати, що остаточних відповідей на питання ми так і не знайшли, але дізнались багато цікавого. Обговорюючи ранню творчість Гоголя, слухаючи уривкі з творів, ми переконалися, що Гоголь дуже любив Україну, свій полтавський край, свою мову ( не зважаючи на те, що писав російською) і проніс цю любов через усе життя. Яскраве національне забарвлення присутнє в його творах.

А от, що до суперечки, чий Гоголь – український чи російський, то вона скінчилась так і не розпочавшись. Виявляється, і це дуже приємно,що наша молодь над політикою. І їй байдуже чий письменник, аби твір був хороший. Те, що Гоголя вивчають на уроках зарубіжної літератури не робить його твори менш привабливими.



Переглянувши колоритний виступ народного театру “Рампа”, керівником якого Кизім Анаталій Іванович, всі погодились, що Гоголь цікавий, говорячи мовою молоді -- “класний”. Він не “вимре”, бо надто хороший, щоб його забути. Підтверженням цього стала розповідь про фестиваль сучасного українського мистецтва “Гоголь-фест”. Гості переглянули слайди з фестивалю і ще раз переконалися, що творчість Гоголя – це духовна криниця, з якої кожен може черпати для себе щось нове.