3 квітня 2012 р. | Автор: Helen | Переглядів: 3653 | Коментарів: 10
Після виходу фейлетону «Таня – «золотая ручка», здавалося б, вичерпано всю інформацію про «трудові будні» міського відділу освіти. Але ж де там! Все нові факти обрушуються, немов снігова лавина, рушійну силу якої вже не зупинити: люди телефонують, дякують за порушену тему, просять продовження в газеті, говорять, що це далеко не межа ганебним фактам не тільки в освіті а і в інших бюджетних сферах міста. Люди виходять на інтернет-сайти, обурюються, сваряться, насміхаються, радять, і, головне, мають велике сподівання, що міський голова зробить висновки, враховуючи ту кількість негативу з боку мешканців міста на адресу героїні фейлетону.

Так, на сайті «Прилуки інфо» зареєстровано 4551 перегляд та 171 коментар! (на час виходу газети. Прим. авт.) Люди далеко не байдужі, і радує те, що це в переважній більшості молодь. Все це – свідчення того, що наступили на дуже болюче та вибухове місце з життя міста, в якому – де не повернешся – як на мінному полі, кругом «соціальні міни», а табличка «Aсhtung! Mines!» попереджає, що рвоне, як наступиш.

До речі на цьому сайті крім вищезгаданого фейлетону поряд було розміщено «хвалєбну» статтю Любові Правосуд, яка була розміщена в «Граді» наприкінці минулого року. Ось декілька найцікавіших (на мій погляд) коментарів до фейлетону на сайті «Прилуки інфо» Див.посилання http://priluki.info/news/1178

Ось така власна думка тих, хто кожного дня зіштовхується з її величністю.

На наш сором, це місце – де формується світогляд наших дітей, які вже чітко знають, що окрім 8 Березня, Дня вчителя та дня народження пані К. збирається ще «подушна подать» з їхніх вчителів на достойне святкування нею 1 вересня, Нового року, а тут ще з’явилося свято «коленоприклонения» перед нею – День Тетяни, на яке з кожної школи вчительське братство збирає по 250 гривень. П’ять разів на рік свята, плюс «жнива» двічі на рік – з цього складається її «календар знаменних дат». Але є ще підозра, що від її «всевидящого ока» не сховалися й релігійні свята (вже на роботу ходить спеціаліст з релігії) та День закоханих. Важко собі уявити ситуацію в школах Європейської співдружності, де б напередодні свята бігав по поверхах школи чи директор, чи профком, чи відповідальна особа, заглядав би у всі класи, висмикував би вчителів з класів і питав:

- Що, здаєш бабло?
- А що, дата вже підійшла?
- Та підійшла!
- А по скільки?
- Як завжди!
- Так зарплату ще не дали!
- Карочє, або здаєш, або вона узнає!
- Ні-ні! Дай строку пару годин, я перепозичу!

І, що ви думаєте, біжить вчитель, шукає гроші, незалежно від того дали зарплату йому вчасно чи ні.

Або ще інша ситуація – ранком хлопчик на ім’я Майкл чи Ганс вимагає від батьків гроші на подарунок у школу, а кому – і сам толком не знає. У європейських дітей така ситуація неприйнятна, а наші діти – теж європейські (центр Європи знаходиться на території України), але географічно, а не світоглядно. Наші діти виховуються та зростають в атмосфері повного тоталітаризму однієї особи у всіх школах та садках нашого міста. Хабар вже ними сприймається як запорука подальшої щасливої вдачі та долі, і своє життя вони вже не уявлятимуть без нього, що і буде повністю нівелювати та знищувати таке поняття як гордість за свою країну. Для цивілізованих країн це – жах, там вчителі виходять на демонстрації проти корупції або проти окремих посадовців, яких знімають, або вони самі йдуть у відставку за найменшу провину (наприклад, взяв кредит не під 4%, а під 3% – це вже вважається корупцією). Смішні іноземці! Приїдьте до нашого міста та ознайомтеся з «передовим досвідом» відділу освіти, і ваша «старушка Европа» з її цінностями буде повністю нокаутована.

Згадуються розповіді про сталінські часи, коли на партійних з’їздах овації не вщухали дуже довго не тому, що всі так раділи Сталіну, а тому, що кожен боявся зупинитися аплодувати раніше, ніж хтось інший. Отак і у нашому місті – тільки спробуй перестати аплодувати керівникам освіти, медицини, культури, а не дай, Боже, ще й самому меру – одразу вилетиш з робочого місця з «вовчим» білетом. Згадайте події з репресіями в місті восени 2010 року. Хтось поніс відповідальність за всі ті безчинства? Ні! Ось вам і відповідь на те, куди дивиться міліція та прокуратура?

Я ознайомилася з рядом документів і зрозуміла схему призначення пані К. на посаду. А схема ця корупційна (якщо правохоронним органам знадобиться мати документальне підтвердження моїх слів – я готова надати документальне підтвердження).

Мало хто знає, що пані К. встигла побувати радником міського голови аж 1 день!!!. І що встигла вона порадити йому за добу – невідомо. Для чого вся ця «мишача возня»? А щоб не проводити конкурс на заміщення вакантної посади, яку звільнив її попередник – а раптом хтось би ще почав претендувати на цю посаду? А якщо йти на цю посаду з посади радника міського голови – то конкурс ні до чого. Вийшла чистої води «підкилимна» гра. В реальному житті часто зустрічаєшся з ситуацією, коли заради кар’єри йдуть по головах... Але наша героїня й тут «переплюнула» всіх – підземними шляхами пробивалася через асфальт до влади, щоб потім цю владу узурпувати. А не дай, Боже, зазіхне колись на крісло мера!..

Хто ж приклав своїх зусиль, аби такий цінний управлінський кадр перевертав з ніг на голову всю освітянську ниву міста? Ясно всім: міський голова та його найближче оточення. Досить тільки пригадати факт присвоєння пані К. почесного звання «Заслужений працівник освіти України». Всім було зрозуміло, за які такі «видатні» заслуги вона його отримала – допомогла меру «з’їсти» пані Н. Збори педагогічного колективу були чистим фарсом, а ініціювала це присвоєння найближча подружка Люба П., якій тільки в цій школі і знайшла місце «наша» Таня. Звичайно, що ніхто з простих вчителів не встав відкрито проти цього лицедійства.

А кому тепер скаржитися вчителям, коли їхня школа здає їй атестацію, і коли для директорів починаються «большие гонки по вертикали», коли треба зібрати гроші від 10 до 15 тисяч гривень (чим більший колектив – тим більша сума), а потім ще встигнути вручити цього хабара в установлений термін пані К. Ніби у податковій: не встиг подати декларацію – будеш покараний, що, до речі, й трапилося нещодавно з директором ЗОШ №2, який вчасно не добіг до фінішної стрічки у її кабінеті, і був покараний. Робив забіг ще, і вже вручив за другим разом: «зашугала» людину, як сіромаху на полюванні. Але є й інша версія: мало приніс першого разу. Бо коли повернувся ні з чим, то навіть роздавав вчителям назад, а тоді знову збирав. А що недоставало – компенсував разом із завучем пані М. (яка дуже активно включилася в обговорення цього фейлетону на сайтах). Здали атестацію на 4 бали, але зважаючи на суму, що віднесли, за словами пані М., – могли б і на 5 балів. Ну, прошляпили трохи. Вже готується до атестації ЗОШ №6, але вчителі піддають великому сумніву: чи візьме від них гроші, чи вже розбирати назад? І правильно зроблять! Бо вона від вас вже не візьме, тимчасово, або й назавжди «упаде на дно». Оплата за атестацію містом не закінчувалася, вона тягнулася до обласного управління освіти, де працювала її подруга пані Л. На жаль для пані К., вона вийшла на пенсію, тепер треба буде задобрювати іншого, але навряд чи в неї це вийде. Є у неї і «фаворити забігу» – це колеги по депутатству, директори шкіл №5 та №14. Проте, їхній статус фаворитів не звільняє їх від оплати. Про цих фаворитів – окрема розмова, багато чому навчилися у патронеси.

Кому потрібні ці атестації, на яких вчитель витрачає свої нерви та гроші? «Куплені» атестації не показують реального стану речей в школі, а лише на папері показують, що все там добре. Днями буде атестуватися цілий ряд вчителів з різних шкіл, фінальна стадія цього формалізму проходитиме у відділі освіти. Цікаво, яка такса у цьому році? Мер говорить, що є проблеми із оплатою бюджетників, може цього року вирішили з вас не брати, то купіть своїм дітям зайве яблуко чи апельсин. Для чого все це робиться? Для того, щоб постійно тримати вчителів у напрузі, щоб знали, що хабар – це єдиний їхній вихід, інакше «будет плохо всем – даже дворнику Володе». До речі, двірники та сторожі теж несуть конверт, аби влаштовуватися в школу та садок, схема відпрацьована «долгими годами непосильного труда». До речі, хотілося б перевірити кількість сторожів, бо в деяких школах їх більше, ніж потрібно – ну наче при китайському імператорові чи на режимному об’єкті. Заслуговує на увагу історія з «подвєсками», точніше з кольє, прямо тобі епоха Людовіка ХІІІ. У 2009 році вчителями молодшої ланки та вихователями ЗОШ №7 були зібрані гроші для чого, вони й самі толком не знали. Але завдяки пані Л, яка йшла під скорочення було куплено для пані К. знову ж таки золоте кольє. За такі старання її не тільки не скоротили, але й активно посприяли у підвищенні її в посаді. Цікаво, хто виступав при передачі кольє у ролі мушкетера Д’Артаньяна? До публікації фейлетону наша героїня часто з’являлася в ньому на людях.

І знову про золото (ну ніяк не покидає воно її особу), а точніше золоті медалі – ось де в неї непочатий край роботи! Неодноразово, в обласному управлінні освіти відмічався той факт, що в нашому місті найбільше число претендентів на золоті медалі, більше, ніж в області! А останній зріз знань з фізики показав, що ні один із медалістів не написав свою роботу мінімум на 10 балів, а написав на 6-8 балів. Здійнявся великий ґвалт, як тепер «штучно» підняти рівень знань, аби досягти потрібного рівня, бо за кожну золоту медаль – море у.о. Діти начальників переписували контрольні роботи у вчителів на квартирах пізно ввечері. Куди дивиться начальство всіх рівнів? А директори шкіл? Ви, мабуть, мавпуєте поведінку «место блюстителя престола» освіти, а вона, мавпує поведінку міського голови, який «владеющий да управляет». Вона одна, а вас, вчителі, півтори тисячі у місті, цікава пропорція: 1 до 1,5 тис.

Висновок: треба звільнити її одну, ніж вас всіх перебити і звільнити. Не дуже зручно вас захищати будь-кому, від цієї хамовитої і цинічної особи, якщо ви самі до цього не готові, а для вирішення ваших проблем достатньо однієї заяви. Ніхто вас не звільнить, не ті часи, та й вибори на носі, ви ж основний електорат для неї і нього, якому вони скоро будуть «лапшать» лозунги: «Освіті міста – теж соціаліста!», або: «Даёшь Рудьковського!»

Вона вас ґвалтує морально і матеріально, а міський голова мовчки споглядає, або вона з ним ділиться, або він, по своїй «душевной простоте» не знає, які там суми бігають в обороті. Не забувайте того, що ви зробили його мером, і плазувати перед вами його черга.

Є в Кримінальному кодексі таке поняття, як «незакінчений злочин». Якщо особою не буде доведений до кінця злочин, то на неї чекає пом’якшення вироку суду. І батьки дітей, і вчителі, написавши на неї заяви, можуть її вберегти від «закінченого злочину», а не зрозуміє, то, як говорять при переводі із СІЗО до тюрми: «С вещами на выход!»

З повагою до всіх Ольга Костюк,
з педагогічним стажем 18 років,
яка пише без замовлення і самостійно.

"Газета "В двух словах" №13 від 29.03. 2012 р."