Форум | Чат |
Вход для пользователей:
Форум » ПРИЛУКИ » Культурная жизнь Прилук

Опрос: 'Камінь у наш Город (Удайський камінь використано в якості знаку памяті жертвам голодомору. Ваше ставлення?)'
Просмотров: 52834 | Ответов: 64 | Страницы: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Варианты ответа:

Вариант ответа
1. дурня... для знаку можна було використати щось інше
2. та нормально... хай краще там стоїть
3. мені байдуже і нема діла до того каменя
4. опаньки! ви про що? який камінь?

Опрос открыт 25 2009 Ограничений по времени нет. Прошло 5673 дней.
Количество сообщений, необходимых для принятия участия в опросе: 5
Количество дней проведенных на сайте, необходимых для принятия участия в опросе: 5

Гости не могут принимать участие в опросах!


Проголосовали 36 пользователей:
Helen, OLEX, ho4u_pizzu, CHE, Frankinshtain, dragon, Whiteman, Malleus888, Bonya, Fiks, Lesya, NeladnuY, watt, LIOSHA, yctan4ik, Naik, andro, Qwerty, angelok, crevice, serennisima, Patron, BOBAH_BOBA, Mika, yellowcard, Aleka, Vitjaz, Sega, AlinKa, ECSTASY, crok, Kirilka, rediska, solnce, masyanich, Brushta

Helen (Девушка)
Блукаюча зірка
OFFLINE
Пост №1
Добавлен: 25.11.2009, 23:18

Багато хто помітив, що камінь з пляжа зник. Виявилося, що його перетворили на знак вшанування жертв голодомору.

Ваше ставлення до цього? Нижче наводжу статтю з Града Прилуки


Його гранітна душа пам’ятає босоногих хлопчиськ, які пірнали з нього у колись прозору воду Удаю. Пам’ятає пляжні крики дітвори, що доносилися, мов звуки із запорошеної платівки. Пам’ятає засмаглі сідниці дівчат у бікіні, що приходили на «Воінскій». У щедрі теплом літні ночі він був свідком побачень закоханих, і не тільки, пар. По ньому визначали, спадає вода на Удаї чи ні. Він був частиною бідного, але до болю нашого, рідного, пейзажу єдиного у своєму роді міського пляжу. Він був уособленням субкультури кількох поколінь.
Під лежачий камінь тепер уже не тече удайська вода. Прилуцька пляжна глиба заслужила собі гідне місце - вона перетворилася на постамент майбутнього пам’ятника, а можливо, стане і ним самим.
Учора Прилуки вітали Президента України. Приїзд у наше місто Віктора Ющенка можна назвати символічним з декількох причин. Одна з них - це те, що пройшло рівно п’ять років після початку помаранчевого майдану. Друга - те, що напередодні Гарант, який замахнувся на другий строк, розпочав передвиборчу агітацію і одним із перших міст, до якого він поїхав, стали Прилуки. Ну що ж, «хто не знає горя й муки…» Вдалий вибір для старту, Вікторе Андрійовичу, успіхів Вам. Але зараз зовсім не про це.
Майже тиждень, готуючись до приїзду високого гостя, місто чепурилося. У цьому немає нічого поганого, адже ми теж у себе вдома прибираємо, коли чекаємо званих і незваних гостей. Річ не в тім. Хіба не можна було, не чекаючи Ющенка, прибрати гілля у військовому містечку, що пролежало там три роки? Хіба не можна було зіскребти грязюку на Пирятинському шляху? Хіба не можна було робити все це і не тільки, не чекаючи відвідин Президента? Показуха - річ корисна, адже той, кому вона адресована, рано чи пізно поїде, а предмет оної залишиться для тих, хто її створював.
За п’ять років президентства Ющенка народ звик до головної теми, яка зведена ним у рамки національної ідеї, – вшанування жертв Голодомору. Автор далекий від думки, що це не потрібно. Ні, навпаки, ця трагедія повинна зайняти чільне, можливо, визначальне місце у наших серцях. Але ніколи кількість пам’ятників не зміцнювала пам‘ять, вони не ставали фундаментом для новітньої історії і тим більше дороговказами на майбутнє. Не слід вічно жити у скорботі й сльозах - так ми ризикуємо зачахнути на цвинтарях, хоч і безіменних могил. Не варто вічно поминати, треба просто пам’ятати невинно убієнних. «Залиш мертвим хоронити своїх мертвих…», - сказано у Святому Писанні. А нас знову і знову прив’язують до трагічного минулого, у той час, коли ми перестаємо вірити у світле майбутнє і вже не очікуємо достойного сьогодення.
Ющенку догодили. Мовчазного пляжного свідка перевезли до центрального собору, щоб зробити з нього знак закладки майбутнього пам’ятника жертвам Голодомору. Кращого каменя не знайшли. Нікого не обходило, що у Прилуках, на старому міському цвинтарі, уже є пам’ятний хрест жертвам Голодомору. Знову ж таки, треба було улестити Ющенка і віддати йому право бути Першим на закладці пам’ятника, буцімто, без нього наша пам‘ять залоїлася і ми не могли раніше провести таку акцію.
Президент провів мітинг. Шелестіли на осінньому вітрі помаранчеві стяги, яких було більше, ніж національних прапорів. Стягнув покривало, поставив свічку і нічого не сказав присутнім про сьогоднішній, а тим більше завтрашній день. Знову взявся хоронити своїх мертвих. Знову взявся навчати «свою націю».
Велич нації повинна поміститися у кожному її представнику. Моя суб’єктивна думка – у Ющенку така велич не помістилася. Його хуторянський кругозір не може осягнути цього! Важче перемог даються тільки поразки. Важчим за перемогу на президентських виборах дві тисячі четвертого для Ющенка виявилося провальне і бездарне керування країною! Тоді, під час майдану, у нас була свобода вибору, і це зовсім не відносилося до кольору претендентів. Ми обрали свободу. А Ющенко виявився загальною оманою, яку потім назвали волею народу!
Кращий пам’ятник жертвам - це відсутність пам’ятників катам. У першу чергу, це стосується бронзової статуї Леніна на Центральній площі. Але це знову-таки справа самих городян. Ми не потребуємо великих "батьківських" порад. Наголошую, це наші самоврядні проблеми, які ми обов’язково вирішимо усією громадою і тільки!
Після освячення каменя Президент поїхав знайомитися з виробництвом цигарок. А вже на самій тютюновій фабриці провів короткий брифінг. Знову пожалівся на уряд, знову озвучив проблематику і плавно перейшов до могил. Зрідка перемішуючи риторику трипільсько-культурними епітетами. Подякував усім за увагу і поїхав знайомитися з виробництвом хліба. Автор цих рядків більше не став обтяжувати своєю присутністю Гаранта, про що зовсім не пожалкував. Питання, які хотілося поставити Ющенку, так і залишилися питаннями. Вони б залишилися ними, якби навіть Гарант перервав свою лекцію на історичну тематику. Ось декілька із них: де п’ять мільйонів обіцяних робочих місць? де тюрми для бандитів? де судова реформа? де перемога над корупцією? де…? Для того, щоб читати проповіді, потрібно, як мінімум, шанувати заповіді! І не брехати своїй, як говорить Ющенко, Нації!
Час розкидати каміння і час його збирати, говорить Вічна Книга. Витягши з удайської пазухи нашого міста камінь, Ющенко урочисто подарував його прилучанам як матеріальну згадку про минуле, яке вони й без цього жертовника берегли. Скоріш за все, пляжний камінь віднині уособлюватиме пам’ятник надіям на померлу демократію, у яку п’ять років тому всі повірили.
Демократія - це ім’я, яке дають народу, коли мають потребу в ньому. Навряд чи тепер він (народ) відповість взаємністю.


http://gradpryluky.info

Lesya (Девушка)

OFFLINE
Пост №61
Добавлен: 09.12.2009, 15:56

Та ну не Ющенко ж того камня притягнув... То все можна було зробити інакше: покласти пару плиточок чи цеглинок, якусь капсулу і .. все! Що ще вигадувати? І до чого тут Президент?.. Гнати на ньго - це добивання лежачого і заодно неповага до самих себе, бо зрештою він НАШ, УКРАЇНСЬКИЙ!!!!!!! :sm41:

serennisima (Девушка)

OFFLINE
Пост №62
Добавлен: 09.12.2009, 17:16

Lesya:Та ну не Ющенко ж того камня притягнув... То все можна було зробити інакше: покласти пару плиточок чи цеглинок, якусь капсулу і .. все! Що ще вигадувати? І до чого тут Президент?.. Гнати на ньго - це добивання лежачого і заодно неповага до самих себе, бо зрештою він НАШ, УКРАЇНСЬКИЙ!!!!!!!

;-)
і більшість його вибірала в той час)

CHE (Парень)

OFFLINE
Пост №63
Добавлен: 09.12.2009, 22:07

:і більшість його вибірала в той час)

Серенька, в незаконном третьем туре? :sm59:
:до чого тут Президент?..

Lesya, та он за пять лет, так и не понял - причем он. :D

ho4u_pizzu (Парень)
Медвед :)
OFFLINE
Пост №64
Добавлен: 09.12.2009, 22:24

у народа тот президент на которого он заслуживает!

rediska (Девушка)
[s]Не[/s]хороший человек
OFFLINE
Пост №65
Добавлен: 30.11.2010, 00:51

:Цитата: так а после того, як памятнык поставлять, куда той каминь динуть? назад?


так непоняв, а камень-памятнік временно стоятиме?

Краще було б якби він і надалі лежав собі тихенько в Удаї. За свою історія він став свідком стількох подій, які аж ніяк не пов’язані з голодомором, на ньому скоріше з «жиру бісились». А для доброї мети - встановлення майбутнього пам’ятника, достатньо було б просто встановити хрест, чи гранітну табличку. Але здається мені, що камінь обросте мохом і лежатиме тут, не менше ніж в Удаї.

Нет ничего более постоянного, чем временное.



| Страницы: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Добавить сообщение в тему 'Камінь у наш Город'
Ваше имя (максимум 15 символов)
Антиспам-код: Gac
: .