Форум | Чат |
Форум » РАЗНОЕ
» Государство и общество
Просмотр темы: 'ПРАВДА ПРО РАСЄЮ (ІСТОРІЯ З ГЕОГРАФІЄЮ)'
Просмотров: 424479 | Ответов: 671
| Страницы: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 |
OLEX (Парень)
З Новим Роком!
OFFLINE
Пост №1
Добавлен: 30.09.2008, 18:12
Засновником Росії був… Китай!
Російський історик Ключевській небезпідставно вважав Андрія Боголюбського, князя Суздаля або Залісся, як називалася в ХІІ столітті сучасна Центральна Росія, першим власне російським князем. „З Андрієм Боголюбським великорос вперше вийшов на історичну арену”, – писав російський історик Ключевський. Нещодавно від дня „виходу великороса на арену” минуло 850 років – 1156 року Андрій Боголюбський стає князем Залісся – Володимиро-Суздальського князівства.
З ХІІ століття нащадки старшого сина Володимира Мономаха – Мстислава Великого (1125-1132 рр.) княжили переважно в Україні, та все ще періодично залежних від Києва Смоленську та Новгороді, а нащадки молодшого сина – Юрія Довгорукого – дедалі більш автономно керували в Заліссі (сучасній Московській та навколишніх областях Росії).
Чому ж така велика увага цьому князеві? Річ у тім, що до нього всі князі династії Рюриковичів традиційно вважали, що їхня Батьківщина ("отчина") – це Русь, тобто земля сучасної Київської, Житомирської, Чернігівської, та частин Черкаської і Полтавської областей. Руссю в ті часи називалася лише ця територія Центральної України, а починаючи кінця 12 століття – і Західна Україна. Вся решта земель, підконтрольних Рюриковичам (Залісся, Новгород, Полоцьк, Псков тощо) Руссю не вважалися, а, отже, не були й Батьківщиною чи отчиною для князів-Рюриковичів.
Всі князі династії зобов‘язані були берегти цю землю, посилаючи дружини воювати на користь Києва навіть з тих земель, де степовиків ніколи й не бачили.
Літопис повідомляє зворушливу історію, коли князь Ростислав, онук Володимира Мономаха, який все життя княжив у далекому Смоленську, відчувши, що вмирає, сказав: "Не можу я тут лягти. Повезіть мене до Києва. Якщо мене Бог візьме в дорозі, то покладете мене, за отчим благословінням, у Церкві святого Феодора (у Києві). Якщо ж Бог відпустить недугу сю, то пострижуся в Печерському монастирі".
Коли іншого князя – сина Володимира Мономаха, прагнули вигнати з Русі і відправити до Курська, він сказав: "Я волю на своїй отчині смерть прийняти. Краще мені смерть з дружиною на своїй отчині і дідізні узяти, ніж Курське княжіння".
Саме Андрій Боголюбський, засновник села Боголюбово під Суздалем, та його нащадки, переступили цю традицію, якій всі князі династії Рюриковичів були вірні три століття – вважати Київ і Київщину своєю єдиною Батьківщиною.
Батько Андрія Боголюбського, Юрій Довгорукий, який майже все життя княжив у Заліссі, докладав усіх зусиль, щоб заволодіти Києвом. Однак Юрій Довгорукий був князем-невдахою – його тричі виганяв з Києва молодший від нього Ізяслав Мстиславич.
Син Юрія Довгорукого Андрій уже не хотів жити на Русі. „Пішли додому затепло, на Русі нам місця нема”, - казав він батькові, який, попри все, тримався мрії про Київ. Андрій Боголюбський, вихований усе життя в Суздалі, вже не вважав Русь своєю Батьківщиною. Тим більше, що він був сином половчанки, дочки хана Аєпи. Зовнішність суздальського князя, відтворена радянським ученим Герасимовим по його останках, досить характерна для походження князя. А на той час більших ворогів, ніж половці, у Києва і Русі не було.
Сам Андрій Боголюбській в боротьбі проти Києва постійно підтримував своїх родичів половців – основного ворога Русі.
Водночас, головною причиною опозиційності Суздальського Залісся проти Русі були не родинні зв‘язки князів з половцями, а природні геополітичні інтереси нового народу, який народився в Заліссі від сплаву фіно-угорських племен, під впливом церковнославянського мови та первинної київської адміністрації. До речі, назва Суздаль, як і більшість власних назв Центральної Росії, має фіно-угорське походження.
Кияни у відповідь теж не взлюбили Андрія Боголюбського. Через це, після того, як після смерті Ізяслава Мстиславича на княжіння у Київ таки потрапив Юрій Довгорукий, Андрій постійно сидів у фортеці Китай-город, що була на місці сьогоднішньої Китаєвої пустині, сьогодні – в межах міста.
Через те, що він жив у фортеці Китай-город та майже не виходив із неї, кияни й брати-князі прозвали його „Китаєм”.
Річ у тім, що слово „кита” староукраїнською мовою означає плетіння (звідси, наприклад, слово „китиця”).
Усі містечка-фортеці на Київських горах віддавна мали штучні укріплення, зроблені з переплетених дерев‘яних каркасів, заповнених землею. Залишки такої стіни від VI-VII століття вчені знайшли на Старокиївській горі, біля сучасного Історичного музею. Поверху такі стіни мали критий хід – заборола з бійницями. Ззовні стіна обмазувалася глиною (аби уникнути підпалу), та фарбувалася вапном (українські хати мали приблизно таку ж конструкцією стін). Вся фортеця виглядала білокам‘яною, сяяла на сонці і гарно увінчувала пагорби. За бойовими якостями така стіна не поступалася кам‘яній – каміння з пороків – камнеметів просто в‘язли в ній, тоді як кам‘яну стіну вони розбивали. Основним недоліком таких фортець була недовговічність таких стін, їх часто треба було лагодити.
Під час мандрівок у Монголію наші князі побачили велику китайську стіну, і назвали всю тамтешню країну звичною назвою – Китай.
В Україні „білокам‘яні” фортеці увінчували київські гори: Боричів, Старокиївську, Дитинку, Хоривицю, Щекавицю, а також Білгород (нині село Білгорода на околиці Києва), Вишгород, Родень, Витичів, Переяслав, та чимало інших українських міст – в тому числі й Китай-город, у якому закрився Андрій Боголюбський під час князювання в Києві його батька. Після смерті Юрія Довгорукого протистояння між киянами та суздальцями-„залішанами” тільки загострилося. Як пише літопис, суздальців було вибито в Києві та по всіх містах Русі.
У 1169 році князь Китай захопив Київ, відбивши його у Великого Київського князя Мстислава Ізяславича, сина головного ворога Юрія Довгорукого. Перед тим Андрій Боголюбський утік з Русі до Суздаль, викравши ікону Вишгородськой Богоматері, яка тепер в Росії називається Володимирською.
Захопивши Київ, суздальській князь влаштував небувалий розгром. Літопис пише: "І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в‘язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали ... Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота невтішима, і сльози бесперестанні. Це ж все зроблено за гріхи наші".
Літописець називає військо Андія Боголюбського „поганими”. Так у літописах називаються виключно іноземці, та й то язичники.
Після такого тріумфу князь Китай розперезався. Він навіть почав наказувати князям київської династії. Правда, отримав відкоша.
Андрій Боголюбській сказав Роману (сину саме того Ростислава, який їхав умирати до Києва): "Не ходиш ти в моїй волі з братами своїми, так піди ти з Києва, а Давид — з Вишгорода, а Мстислав — з Білгорода. А ось вам Смоленськ, їм і поділіться".
Очолив опір Мстислав. Як пише літопис, "Мстислав від юності звик не боятися нікого, а тільки Бога одного берегтися. І повелів він, Андрєєвого посла узявши, постригти [йому] перед собою голову і бороду, сказавши йому: "Іди ж до князя свого і скажи йому: "Коли ти з такими словами прислав не яко до князя, а як до підручної і простої людини, то що ти задумав, то і роби. Хай Бог розсудить". Андрій зібрав воїв своїх — ростовців, суздальців, володимирців, переяславців, білозерців, муромців, і новгородців, і рязанців, - і, порахувавши їх, знайшов, що їх п‘ятдесят тисяч. І послав він, сказавши їм: "А Мстислава, схопивши, не учиніть же йому нічого, а приведіть його до мене".
Як пише літопис, під Вишгородом "Мстислав ударився з полками їх, і потоптали вони середній полк, а інші супротивники, побачивши [це], оточили його, тому що Мстислав в‘їхав в них з невеликим військом. І тоді змішалися обидва, і велике було сум‘яття, і стогін, і крик сильний, і голоси невідомі, і видно було тут, як ламалися списи, і [чутний] був дзвін зброї, від великого пилу не впізнати [було] ні кінного, ні пішого".
Киянам допоміг луцкий князь Ярослав Ізяславіч, точніше слух про нього: "І прийшли в замішання війська їх, і, не дождавши світанку, в сум‘ятті великому, не маючи можливості утриматися, побігли через Дніпро, і багато їх топилося. І виїхав Мстислав з міста з дружиною своєю і, наздогнавши їх, дружина його ударила на обоз їх, і багато колодників вони захопили. Мстислав же багато поту утер з дружиною своєю і немало мужності показав з мужами своїми".
Цей розгром суздальців під Вишгородом стався на початку зими 1173 року.
Як пише вітчизняний літопис, "так повернулася вся сила Андрія, князя суздальського, а зібрав він всі землі, і безлічі воїв не було числа. Прийшли вони зарозумілими, а покірливими відійшли в доми свої. Сим так і збулося слово апостола Петра, який сказав: "Той, хто підноситься – змириться, а хто упокорюється — піднесеться".
У Заліссі, як це часто траплялося і в майбутньому, зовнішня поразка створила внутрішні проблеми для влади. Народ не пробачив їй провал у підкоренні інших земель. Незабаром після вишгородського поразки, 28 червня 1174 року Андрій Боголюбській був убитий змовниками, і тіло князя лежало на вулиці, поки народ грабував хороми. Примітно, що дорікати змовникам і ховати князя залишився тільки його придворний киянин Кузьмище Киянин. Так завершився життєвий шлях князя Китая – засновника Росії.
Frankinshtain (Парень)
Dj beast
OFFLINE
Пост №41
Добавлен: 24.06.2009, 15:40
LIZARD, пий токо українську самогонку, бо у вас там шото як набадяжать)))
LIZARD (Парень)
Начальник модераторов
OFFLINE
Пост №42
Добавлен: 24.06.2009, 16:44
| Frankinshtain: | LIZARD, пий токо українську самогонку, бо у вас там шото як набадяжать))) |
Ага. Спасибо. Он ющ допився.... :sm34: У мене нема стоко грошей як у нього по Швейцариям лiкуватись.
OLEX (Парень)
З Новим Роком!
OFFLINE
Пост №43
Добавлен: 24.06.2009, 19:23
LIZARD, так ющенка путинкой угостили :sm58:
OLEX (Парень)
З Новим Роком!
OFFLINE
Пост №44
Добавлен: 25.06.2009, 13:32
Министерство связи и массовых коммуникаций РФ в среду официально заявило о намерении проанализировать существующие нормативно-правовые акты, регулирующие использование русского языка как государственного языка страны, чтобы в числе прочего уточнить понятия «нормативной» и «ненормативной» лексики. Если сделать это удастся, то вскоре появится четкий перечень бранных слов, за употребление которых в СМИ или просто «при всем честном народе» можно будет попасть под статью. Сейчас же, по мнению чиновников ведомства, отсутствие четких инструкций относительно того, какие слова считать бранными, не позволяет правоохранительным органам взимать с ругателей штрафы.
25.06.2009
http://www.rbcdaily.ru/2009/06/25/focus/420443
-----
Добавлено 25 июня 2009 г., 13:34:02:
Капец последней свободе слова :sm49:
Большей половині росіян прийдеться учить новий для них язик — русскій :sm58:
LIZARD (Парень)
Начальник модераторов
OFFLINE
Пост №45
Добавлен: 26.06.2009, 10:23
| OLEX: | LIZARD, так ющенка путинкой угостили |
Яка там путинка? Буряковку в Сокиренцях хлистав. :sm36:
Есть живий свидетель. Мужик ЛИЧНО бачив. :sm47:
| OLEX: | ... вскоре появится четкий перечень бранных слов, за употребление которых в СМИ или просто «при всем честном народе» можно будет попасть под статью. |
Все правельно. Хай хохли матники гнуть. А в России культур - мальтур буде.
Це ж пiв Киевского вокзала повяжуть... :-o Стойки стануть... :-o Нi! Мабуть горячаться. Необдумано действують. :D
OLEX (Парень)
З Новим Роком!
OFFLINE
Пост №46
Добавлен: 26.06.2009, 10:30
LIZARD, Так як же це так? Пищите шо на Україні ущімляють русській язик, а самі хочете взять і рубонуть половину слов із свого словарного запаса. Як тепер, жестами общаться будуть москалики? :D
Тепер сама модна прохвесія у Расєї буде сурдопереводчік :=)
LIZARD, перекваліфіціруйся пока не позно! ;-)
LIZARD (Парень)
Начальник модераторов
OFFLINE
Пост №47
Добавлен: 26.06.2009, 11:24
OLEX, а ти представ як отаке утворять в Украине... :-o НАЦIЯ ОНIМIЕ !!! :-o
Ужос... прийiжжатиму як у царство нiмих. :D
К стати... в Японii прибор зробили... Голова електродами потикана... оце думае жлоб про шось, а воно на минидисплей передаеться, на часи. Буковками пише. Прикинь? Токо на Украину такого чуда не можна закупать... Кумедiя буде!!! :D Один - одному тикать через кожну секунду будете. :D
OLEX (Парень)
З Новим Роком!
OFFLINE
Пост №48
Добавлен: 26.06.2009, 11:53
LIZARD, та тю нам то без проблем, це тікі Донецк да Севастополь пострадає, ну прийдеться вивчить державну мову і все буде ок! ;-)
Аноним (гость)
Пост №49
Добавлен: 28.06.2009, 20:33
Злочини Кремля
Сьогодні – переписують історію, завтра – спробують повторити? Колишній Радянський Союз і комуністичний режим скоїли чимало злочинів проти країн Східної Європи. А тому потрібно протистояти спробам Росії нав‘язувати іншим своє бачення історії, бо воно може викликати бажання повторити історію, – пише Януш Бугайський у статті для видання The Wall Street Journal Europe.
Чи прагне Росія повторити свою історію?
У той час, як європейські демократії відзначають 20-ту річницю свого звільнення від комунізму і радянської влади, Москва прагне відновити своє панування над колишніми сателітами. Переписування історії Росії – частина цього плану. Точка зору Путіна про прогресивність радянської системи в минулому має на меті виправдати нинішню зухвалість Росії в регіоні.
Візьміть для прикладу щорічний парад 9-го травня у Москві, який знаменує «перемогу над фашизмом» і річницю капітуляції нацистської Німеччини перед союзниками. Усі ці урочистості ґрунтуються на величезному національному обмані, який заохочується Кремлем. Хоча наприкінці Другої світової війни Росія й була однією з країн-переможниць, Москва продовжує приховувати той історичний факт, що Радянський Союз у тісному альянсі із нацистською Німеччиною сам допоміг розв‘язати війну. Уклавши пакт Молотова-Ріббентропа, Сталін домовився з Гітлером розділити Східну Європу.
Росія нещодавно активізувала свою ревізіоністську кампанію, стверджуючи, що вона добровільно відмовилася від комунізму і розпустила «Радянський блок», а також що «холодна війна» із Заходом завершилася внічию. Російські пропагандисти наполягають на тому, що СРСР ніколи не окупував сусідні держави після Другої світової війни, а радше звільнив їх від тиранії. Вони також применшують нав’язування Кремлем тоталітарної системи в регіоні, що зупинило політичний і економічний прогрес країн на майже півстоліття. На відміну від повоєнної Німеччини, Москва ніколи не виплачувала репарацій за радянські злочини і експропріації в Центральній і Східній Європі.
Москва також приховує той факт, що Сталін вбив більше росіян та інших радянських громадян, ніж нацистська Німеччина. До числа офіційно підрахованих Москвою 27-ми мільйонів жертв війни входять декілька мільйонів жертв сталінських депортацій цивільного населення і чисток армії.
Замість того, щоб визнати себе в минулому злочинцем і опортуністом у знищенні Європи, Росія як держава-правонаступниця Радянського Союзу зображає себе жертвою і переможцем.
Минулого місяця Москва зробила ще один крок з перегляду історії, сформувавши міжвідомчу комісію при президенті для пропагування радянської версії історії і боротьби з гаданою «антиросійською» пропагандою, яка шкодить міжнародному іміджу держави. Комісія уповноважена готувати варіанти можливих політичних рішень для «нейтралізації негативних наслідків» того, що вони вважають історичними фальсифікаціями, спрямованими проти Росії. Зокрема, це реакція на спроби сусідніх урядів Естонії, Польщі, України та інших відкрито говорити про радянські репресії і прибрати монументи, які звеличують радянську окупацію.
У комісії немає незалежних істориків, вона складається з бюрократів з урядових міністерств, представників армії і розвідувальних служб, декількох прокремлівських політтехнологів і націоналістично налаштованих парламентарів.
Голова цієї комісії «історичної правди» Сєрґєй Наришкін – глава адміністрації президента Дмітрій Медвєдєва і відданий прибічник прем’єр-міністра Владіміра Путіна. Як відзначили російські ліберали, ця комісія жахливо нагадує радянські інститути, які встановлювали монополію на наукові істини.
Окрім того, законодавці з правлячої партії «Єдина Росія» запропонували поправки до кримінального кодексу, які класифікуватимуть «фальсифікацію історії» як кримінальний злочин. Якщо його прийме Дума, це може призвести до примусового ув’язнення будь-кого в колишньому Радянському Союзу, кого визнають винним у «реабілітації нацизму».
Даний законопроект не має на меті боротися з неонацизмом чи фашистською ідеологією. Натомість він дозволить притягувати до кримінальної відповідальності тих, хто сумнівається в тому, що радянська влада дійсно «звільнила» Східну Європу наприкінці війни або що такі країни як Грузія радо зустріли анексію своєї території царистською імперією. Таким чином стануть можливими правові дії проти політичних лідерів сусідніх країн, включаючи Україну, Грузію і три балтійські держави, які ставлять під сумнів перекручену Росією версію історії.
Парад, що відбувся минулого місяця і на якому вдягнені в уніформу часів царизму солдати несли Червоною площею червоний прапор із жовтим серпом і молотом, – майже точне відтворення самовозвеличування за радянських часів. Спектакль безпомилково дав зрозуміти усім колись окупованим територіям те, що Росія залишається найсильнішою військовою потугою на континенті і продовжує традиції царизму і комунізму.
Під час травневого шоу президент Медвєдєв застеріг неназваних супротивників, які нібито розмірковують над «військовими авантюрами» проти Росії – погано прихована погроза, щоб втримати Україну і Грузію від вступу до НАТО. Нова кремлівська історіографія Росії – гордої, доброчесної сусідки країн, що знаходяться в її сфері впливу, дає інтелектуальне підґрунтя для такої позиції. Західні країни, включаючи колишніх радянських сателітів, можуть вжити заходів для виявлення історичного ревізіонізму, спонсоруючи міжнародні конференції і симпозіуми, відкриваючи всі відповідні державні архіви науковцям, розповідаючи молодшому поколінню про злочини комунізму і просто відкрито говорячи про радянську еру.
В час, коли Росія прикрашає своє минуле і грає м’язами, виникає побоювання, що ті, хто переписує історію, можливо, сповнені рішучості її повторити.
Януш Бугайський – директор програми «Нові демократії Європи» у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.
Аноним (гость)
Пост №50
Добавлен: 30.06.2009, 21:54
Россия должна Украине миллиарды.
В случае возврата Россией украинской части золотовалютных резервов бывшего СССР, их суммы хватит на проплату российского газа в течение 100 лет. Такое заявление сделал лидер Украинской народной партии.
Об этом политик заявил в ответ на предложение министра финансов РФ Алексея Кудрина оплатить долги НАК «Нафтогаз» за счет украинских золотовалютных резервов.
«Россия подсчитывает золотовалютные запасы в украинском кармане, в то время, как ее долги перед Украиной достигают сотни миллиардов долларов». Он напомнил, что «в соответствии с Договором о правопреемничестве относительно государственного долга и активов бывшего СССР, подписанным 4 декабря 1991 года в Москве, доля Украины из учтенных советских активов должна была бы составлять 16,37%». «Россия официально сообщила о 110 млрд долларов активов на момент распада СССР, тогда как лишь объем советского имущества за рубежом вычисляется суммой, более чем в 400 млрд долларов», - сообщил лидер УНП.
Кроме того, лидер УНП отмечает, что в случае более уместных и справедливых для Украины переговоров о распределении имущества СССР, то страна могла бы рассчитывать и на долю Алмазного и Резервного фондов, из миллиардных инвестиций и кредитов СССР за рубежом, сообщает Вовремя.info.
«Если к долгам из активов СССР прибавить стоимость национальных ценностей, которые РФ за 18 лет так и не вернула Украине, невзирая на двусторонние документы, 132 млрд долларов средств вкладчиков Сбербанка СССР, миллиардные компенсации за вывезенные ядерные заряды, то российский долг увеличится в сотни раз», - отмечает лидер УНП.
«Однако украинская власть, которая является пророссийской по менталитету, не только не требует вернуть Украине российские долги, а дотирует Россию за счет фактически безоплатного пребывания ЧФ РФ в Крыму и смехотворно низких ставок транзита и хранения российского газа», - отмечает лидер УНП.
| Страницы: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 |
Добавить сообщение в тему 'ПРАВДА ПРО РАСЄЮ'