Форум | Чат |
Форум » РАЗНОЕ
» Государство и общество
Опрос: ' Можно ли считать бойцов ОУН-УПА ветеранами и героями ( )'
Просмотров: 339066 | Ответов: 575
| Страницы: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |
Варианты ответа:
| № | | Вариант ответа |
| 1. |
| Безусловно |
| 2. |
| Я категорически против |
| 3. |
| Мне всёравно |
| 4. |
| О чем вообще речь? |
| 5. |
| Затрудняюсь ответить |
Опрос открыт 12 2008
Ограничений по времени нет.
Прошло 6234 дней.
Количество сообщений, необходимых для принятия участия в опросе: 2
Количество дней проведенных на сайте, необходимых для принятия участия в опросе: 2
Гости не могут принимать участие в опросах!
Проголосовали 55 пользователей:
Whiteman, Andrey, watt, Frankinshtain, Casey, Ontario, nick, LIZARD, yellowcard, AlinKa, Bonya, minorchik, McLay, ECSTASY, CTAC, FLY, magnum, vbrjkf, I40_kHz, Snezhinka, Tania, XoXoL, Diman, ETOJ, BOBAH_BOBA, prapor, sniper, ho4u_pizzu, Orynka, crok, Grey, Dyrix, OLEX, chuvak, IgorUA, Helen, Diabolic_Angel, dragon, Fiks, molchun, CHE, Sega, AK47, EMINEM, Patron, LIOSHA, Andrew, edward, Brushta, tooth_fairy, Arnage, Qwerty, Krieghoff, karaev, Dovbnya
yellowcard (Парень)
OFFLINE
Пост №1
Добавлен: 12.05.2008, 13:12
На праздновании очередной годовщины великой Победы над фашистской Германией наш Президент поздравил ветеранов ОУН-УПА на ряду с ветеранами красной армии.Был ли он прав, ведь ветераны Красной армии не скрывали своего возмущения на этот счет....вобщем давайте вскажемся
(только большая просьба не переходить на персоналии(Ющенко и иже с ними), а говорить по делу :sm23: :sm23: :sm23:
LIZARD (Парень)
Начальник модераторов
OFFLINE
Пост №181
Добавлен: 01.10.2008, 16:53
yellowcard, це вже новий факт...
Не чув раньше про крила. А може не два, може шiсть чи десять?
yellowcard (Парень)
OFFLINE
Пост №182
Добавлен: 01.10.2008, 17:08
| LIZARD: | yellowcard, це вже новий факт...
Не чув раньше про крила. А може не два, може шiсть чи десять? |
Це відомий факт. ток кацапи утрsрують и все воєдино змішали. а було ж зовсім не так.
LIZARD (Парень)
Начальник модераторов
OFFLINE
Пост №183
Добавлен: 01.10.2008, 17:12
yellowcard, та зараз можна казать шо хочеш, но т от ФАКТ, ШО НАЦIОНАЛIСТИ ЛЮДЕЙ ПАЧКАМИ СТРЕЛЯЛИ - неоспорим. Чи всiм пряники давали?
Чи ти спорить i тут будеш? :-o
Tania (Девушка)
OFFLINE
Пост №184
Добавлен: 01.10.2008, 17:14
yellowcard, бачу ты вообще не в курсе, якще ты про крыла(про яки именно) их було багато.. кажда така банда , ничим практически не отличалась,вси воны убывалы поляков , евреев и украинцев и друг друга, так сказать, крыло на крыло, мочилы без розбора... я буду выкладывать по трошку факты, из истории, а вы напряжить мозги и читайте, бо статистика опроса ужасающа, оти 17 чел. шо считають йих героямы, можуть прокоментировать, з якойи такои прычины воны герои, вам не стыдно за таких героев?
-----
Добавлено 1 октября 2008 г., 17:40:46:
| yellowcard: | Цитата LIZARD: yellowcard, це вже новий факт...
Не чув раньше про крила. А може не два, може шiсть чи десять?
Це відомий факт. ток кацапи утрsрують и все воєдино змішали. а було ж зовсім не так. |
А як було? :-o
OLEX (Парень)
З Новим Роком!
OFFLINE
Пост №185
Добавлен: 01.10.2008, 17:48
| Tania: | я буду выкладывать по трошку факты |
потрошку ти викладуеш кацапські побрехеньки пачками :=) :sm43:
Tania (Девушка)
OFFLINE
Пост №186
Добавлен: 01.10.2008, 17:48
Терористично-диверсійні дії бандерівців у повоєнні роки
Жертви націоналістичного розбою в часи минулої війни незліченні. Вони не підраховані і їх надто важко підрахувати. Ми вже вказували, що тільки в перші дні і тижні війни та німецько-фашистської окупації західних областей України загинуло від кривавих рук українських войовничих націоналістів приблизно 40 тисяч чоловік - радянських активістів, представників радянської влади, комсомольців і комуністів. За майже три роки страхітливо-жорстокої окупації ті жертви в кілька разів більші.
Відразу ж після вигнання німецько-фашистських загарбників із Західної України та в перші повоєнні роки тут розігралася драма, яку з цілковитою упевненостю треба назвати громадянською війною. Про це досить визначено писав відомий радянський публіцист Юрій Мельничук: "Націоналізм нацьковував брата на брата, руйнував людяність, дружбу, кохання. Націоналізм творив на нашій землі пекельні злочини... Націоналізм підступно калічив людські душі і звивася, неначе гадина".[12]
Основну частину терористично-диверсійних дій бандерівці у повоєнні роки спрямовували не проти "енкаведистів" (як вони часто пишуть у своїх "хроніках" і "дослідженнях"), а проти місцевого сільського населення, використовуючи лісові масиви та віддалені від великих населених пунктів
238
місцевості для свого захисту. Використовуючи тактику швидких наскоків (яку самі називають "партизанською"), вони грабували і спалювали приміщення сільських Рад, шкіл, клубів, бібліотек, хат-читалень, магазинів, будинки активістів радянської влади, а то й цілі села. Так, банда надрайонного провідника СБ Д. Куп‘яка - "Клея", на рахунку якої численні криваві злочинства в Камянко-Бузькому і сусідніх районах Львівщини, знищила сотні громадян, повністю спалила село Адами. На початку липня 1944 року бандити розгромили, пограбували і спалили понад 100 селянських дворів в Новомилятинському районі Львівської області. В Тернопільській області вони повністю спалили село Гнильче Бережанського району. В селі Високе Монастирищенського району в ніч на 22 вересня 1944 року бандити спалили школу, 106 селянських подвір‘їв, під час пожежі загинули 52 жителі. 6 лютого 1945 року в селі Бариш Бучацького району бандерівці спалили 212 селянських подвір‘їв, убили і спалили 98 жителів. Таких фактів страхітливого бандерівського розбою було багато.
Про розміри подібних злодіянь можна судити з подій, які відбулися в Тернопільській області в жовтні-грудні 1944 року: бандерівці за три місяці вбили 707 громадян, серед них 436 селян, 53 військовослужбовці, 169 представників партійно-радянського активу, 48 голів сільських Рад. Бандити насильно вивели до лісу ще 159 чоловік, доля яких досі невідома, спалили 214 селянських господарств, розгромили 58 приміщень сільських Рад, 6 маслозаводів, 5 спиртових заводів, пограбували 345 селянських господарств, спалили 21 міст, розбили 22 автомашини, 12 молотарок, 18 тракторів, пограбували 216 голів худоби та багато продовольства і всякого селянського майна. [13]
Заграви пожеж і крики катованих людей, замучені старі і діти - такі криваві сліди націоналістичних бандитів. Бандерівці з нечуваною жорстокістю розправлялися з усіма, хто не підкорявся їх наказам, не виконував їх волю. В березні 1944 року в селі Хорлупи Олицького району на Волині вони замучили 12 селянських родин із 58 осіб. В Держнівському районі на Рівненщині бандерівські бандити тільки в травні 1944 року вирізали 57 родин. В серпні того ж року в Демидівському районі банда під керівництвом колишнього поліцейського "Ломоноса" влаштувала звичайну "Варфоломіївську ніч": бандити задушили, зарізали і розстріляли 60 жителів. Банда "Дубового" в селі Мульчицях Рафалівського району за одну ніч вбила й пограбувала 50 селян. В селах Куличкові, Ваньові, Низах та Сільцях Бродівського району на Львівщині оунівські бандити знищили близько ста чоловік, серед них 25 дітей, 29 жінок, 33 стариків. У селі Ямельному Янівського району бандити з місцевих боївок закатували 53 селян. В селі Іспас Вижницького району Чернівецької області оунівські бандити тільки за одну ніч убили 47 жителів. Подібних фактів бандитизму було багато.
Тільки з лютого 1944 р. по січень 1945 р. залишки формувань УПА й оунівське збройне підпілля провели в західних областях України 3287 терористично-диверсійних акцій, протягом 1945 р. - 3424 акції. Всі вони були спрямовані в основному на перешкоду процесу відновлення Радянської влади. Майже всі ці акції завершувалися вбивствами й пограбуваннями.[ 14]
З липня і до кінця 1944 року націоналістичні формування знищили
239
тільки в Станіславській області 2725 громадян. [15] Аналогічні вбивства відбувалися в інших західних областях України.
Про характер цих вбивств можна судити за такими досить визначеними даними: з літа 1944 року по травень 1946 року (тобто за неповних два роки) у Львівській області (в межах того часу, тобто без Дрогобицької області, яка увійшла до складу значно пізніше) бандерівці вбили і закатували 5088 громадян, в тому числі: 44 вчителя, 218 голів сільських Рад та їх заступників, 406 бійців винищувальних загонів та груп самоохорони (переважно місцевої молоді), 3105 селян (серед них 497 дітей).[ 16] Отже, із 5088 загиблих на "енкаведистів" і "большевиків" припадає лише 1315 чоловік. Це, як бачимо, категорично заперечує ті вигадки націоналістів, поширювані ними так часто, про те, що, мовляв, ОУН - УПА "воювала" тільки проти "енкаведистів" і представників партійно-радянських органів.
-----
Добавлено 1 октября 2008 г., 17:57:10:
| OLEX: | Цитата Tania: я буду выкладывать по трошку факты
потрошку ти викладуеш кацапські побрехеньки пачками |
OLEX, ты насправди так думаешь? Твои батьки(бабушки-дедушки) ничего про бандер не розказувалы?
-----
Добавлено 1 октября 2008 г., 18:03:53:
OLEX, а ты шось чув про Нюрнбергский процесс...чи то теж кацапськи побрехеньки?
-----
Сообщение редактировалось 1 раз. Последнее редактирование: Tania (1 2008 , 17:52:15)
OLEX (Парень)
З Новим Роком!
OFFLINE
Пост №187
Добавлен: 01.10.2008, 18:05
| Tania: | OLEX, ты насправди так думаешь? Твои батьки(бабушки-дедушки) ничего про бандер не розказувалы? |
я вже на кілька твоїх "фактів" написав відповіді :sm47: а такі в тебе 5 через 1
Tania (Девушка)
OFFLINE
Пост №188
Добавлен: 01.10.2008, 18:19
| : | OLEX, а ты шось чув про Нюрнбергский процесс...чи то теж кацапськи побрехеньки? |
?
| OLEX: | Цитата Tania: OLEX, ты насправди так думаешь? Твои батьки(бабушки-дедушки) ничего про бандер не розказувалы?
я вже на кілька твоїх "фактів" написав відповіді а такі в тебе 5 через 1 |
Де?
-----
Добавлено 1 октября 2008 г., 18:32:52:
OLEX, и поляки брешуть? в Польше ты можешь свободно купыть кныжку,де опысаны действия и "героизм" бандеровцев и им подобных,и там напысаны факты,сведетельства очевидцев. Так шо тоже брешуть?
ось вам шо поляки кажуть ,ссылка http://www.itmake.net/jednodniowka/filmy/upa.wmv
OLEX (Парень)
З Новим Роком!
OFFLINE
Пост №189
Добавлен: 01.10.2008, 18:43
| Tania: | Цитата:OLEX, а ты шось чув про Нюрнбергский процесс...чи то теж кацапськи побрехеньки? |
Да, да, конешно чув, Бандеру на ньом признали в усих грихах голодомора, холокоста, и казнили :sm43:
-----
Добавлено 1 октября 2008 г., 18:45:01:
Ти тут читаеш токо то шо сама викладуеш? :sm58:
Tania (Девушка)
OFFLINE
Пост №190
Добавлен: 01.10.2008, 19:01
| OLEX: |
Цитата Tania: Де?
Ти тут читаеш токо то шо сама викладуеш? |
OLEX, яки факты,ты викладував,по теми? Если ты про Русина,так я вже казала,шо може то и не правда,откуда мени знать? А то шо свидетели яки розказують про бандеровски зверства хиба то не факты? Тоби цього мало?То шо розказувалы сами фашисты на Нюрнбергском процессе, тоби цього мало? То шо поляки розказують,це не факты?
-----
Добавлено 1 октября 2008 г., 20:13:00:
ОУН НА НЮРНБЕРЗЬКОМУ ПРОЦЕСІ :sm31:
Українські націоналісти - спільники військових злочинців гітлерівської Німеччини
На жаль і досі є недоступними всі матеріали Міжнародного судового процесу над головними воєнними злочинцями гітлерівської Німеччини в Нюрнберзі, бо вони переважно не опубліковані. Сьогодні можна використати лише збірник матеріалів "Нюрнбергский процесс"[1], який так досі і не завершений. Тут, зокрема, представлені матеріали Абверу і свідчення його керівників з цього приводу. Проте численні матеріали, якими користувалася слідча частина процесу, так нам і досі недосупна, бо перебуває в архівах, чи друкувалась в ряді країн Європи (зокрема, в Польщі) у солідних фрагментах.
Цікавим є свідчення генерала Е. Лахузена, одного із керівників Абверу, на засіданні Міжнародного воєнного трибуналу 30 листопада 1945 р.
Але спочатку подамо коротку довідку про особу Е. Лахузена. Лахузен фон Вівремонт Ервін народився в 1897 році у Відні в дворянській французько-польській сім‘ї. В роки Першої світової війни Лахузен - лейтенант секретних служб австро-угорської армії, затим - офіцер розвідки. Після розвалу Австро-Угорської імперії працював у службі інформації (служба розвідки Австрійської Республіки). В 1936 р. отримав звання підполковника. Сприяв загарбанню Австрії гітлерівською Німеччиною. Після аншлюсу (приєднання) Австрії до фашистської Німеччини був переведений у відомство адмірала Канаріса - Абвер. Служив спочатку в Абвері-1 (розвідка й контррозвідка), а затим очолив Абвер-2 (диверсії в стані противника). Нагороджений вищим нацистським орденом "Золотий німецький хрест" та іншими нагородами. Наприкінці 1943 р. був посланий на Східний фронт, де командував 41-м єгерським полком. В грудні 1944-го призначений начальником розвідувального бюро 17-го воєнного округу (Відень). В січні 1945 року отримав звання генерал-майора. В травні 1945 р. здався в полон американським військам. На Нюрнберзькому судовому процесі виступав у ролі свідка. Після закінчення процесу його звільнили американці ‘‘в знак вдячності за значну допомогу західним союзникам в час першого Нюрнберзького процесу". В повоєнний період Лахузен отримував австрійську генеральську пенсію і жив у Тіролі (Австрія). Автор мемуарів про тривалу службу в Абвері, які опубліковані в 1958 р. в США. Помер в 1958 р. в Інсбруку (Австрія).
І ще важлива інформація. У відомстві Лахузена (Абвер-2) була дивізія спеціального призначення "Бранденбург", яка призначась для організації і проведення диверсій різного характеру в стані противника. В складі полку "Бранденбург-800" були сформовані і діяли спеціаль-батальови "Нахтігаль" і "Роланд", особовий склад яких складався із українських
62
націоналістів. Батальйони призначались для здйснення диверсій і каральних акцій. Отже, керуючи Абвером - 2, якому була підпорядкована дивізія спеціального призначення "Бранденбург", полковник, а затим генерал, Лахузен добре знав про українських націоналістів, діяльністю яких займався безпосередньо.
Тепер представимо уривки із стенограми засідання Міжнародного воєнного трибуналу від 30 листопада 1945 р.
"Еймен (головуючий в той день на процесі, начальник слідчої частини обвинувачення США, полковник юстиції - В. М.)
- Чи говорилось що-небудь, і якщо говорилось, то що саме, про співробітництво з українською групою?
Лахузен:
- Канаріс отримав наказ від тодішнього начальника ОКВ (Верховне командування збройних сил гітлерівської Німеччини - В.М.), який (тобто начальник ОКВ, генерал-фельдмаршал Німеччини -В.М.) представив його як директиву, явно отриману ним від Ріббентропа, так як ці директиви перебували в тісному взаємозв‘язку з політичними намірами імперського міністерства закордонних справ. Канарісу було доручено викликати в українській Галичині повстанський рух, метою якого б стало винищення євреїв і поляків...
...Після цих розмов в особистому вагоні начальника ОКВ Канаріс покинув вагон і мав ще коротку співбесіду з фон Ріббентропом, який, повернувшись до теми України, сказав ще раз, що необхідно інсценувати повстання чи повстанський рух чином, щоб усі двори поляків були охоплені вогнем і щоб усі євреї були убиті.
Еймен:
- Хто сказав це?
Лахузен:
- Це сказав міністр закордонних справ Ріббентррп Канарісу. Я стояв поряд.
Еймен:
- Ви не сумніваєтесь, хоч би в якійсь мірі, що все було сказано саме так?
Лахузен:
- Ні, у, мене нема ні найменшого сумніву в цьому. Особливо добре я пам‘ятаю фразу: "Повинні бути охоплені вогнем всі польські двори". Це було у відомій мірі новим. Раніше вживався вираз "ліквідація" и "вбивства"..."[2]
І далі: "Еймен:
Чи бажає Радянське обвинувачення задати питання свідку? Руденко ( Р. А. Руденко - головний обвинувач СРСР на процесі - В.М.)
- Свідку, я хочу поставити Вам кілька питань в порядку уточнення. Чи правильно я Вас зрозумів, що повстанські загони із українських націоналістів створювалсь за директивою німецького верховного командування?
Лахузен:
- Це були українські емігранти із Галичини. Руденко:
- Із яких емігрантів створювались повстанські загони?
63
Лахузен:
- Можливо, не звосім правильно гназивати їх загонами. Це були, які розташувались в таборах и проходили напіввіськову чи військову підготовку.
Руденко:
- I яке ж призначення мали ці загони?
Лахузен:
- Це були організації, як я вже сказав, які складались із емігрантів української Галичини, і які працювали з відділом розвідки за кордоном.
Руденко:
- Що повинні були вони виконувати?
Лахузен:
- Завдання їх полягало в тому, щоб з початком воєнних дій виконувати розпорядження вищих інстанцій, тобто ті директиви, які отримав мій відділ і які виходили від ОКВ.
Руденко:
- Які ж завдання ставились перед цими загонами?
Лахузен:
- Ці загони повинні були здійснювати диверсійні акти в тилу ворога й організовувати всеохоплюючий саботаж..."[ 3]
Читач, думаю, зрозумів чітко: йдеться тут про приготування гітлерівців до німецько-польської війни 1939 р. і про залучення до цієї акції українських націоналістів із ОУН у воєнних діях проти Польської держави.
Особливо виразні свідчення представив на процесі полковник Е. Штольце, заступник начальника Абверу-2 генерала Лахузена.
Коротка довідка. Штольце Ервін народився в 1891 р. в Берліні. В час Першої світової війни - солдат-артилерист. З 1923 р. служив в Абвері, спочатку був офіцером в Абвері-1, а затим - в Абвері-2. Заступник керівника Абверу-2 генерала Лахузена. Полковник вермахту. З серпня 1944 р.- заступник начальника диверсійного сектора в Управлінні імперської служби безпеки. З осені того ж року особливо секретним співробітником конаючої гітлерівської тоталітарної системи - начальником "Берлінського району збору доносень". В травні 1945 р. здався в полон радянським військам. Працюючи в Абвері-2, безпосередньо відповідав за зв‘язки в ОУН і керував усіма операцями, в яких брали участь українські інтегральні націоналісти.
Свідчення полковника Штольце на Нюрнберзькому процесі 25 грудня 1945 р.:
"В березні чи квітні 1941 року мій начальник - керівник відділу Абверу - 2 полковник (нині генерал) Лахузен викликав мене до себе в службовий кабінет і поставив до відома про те, що незабаром передбачається воєнній напад Німеччини на Радянський Союз, і в зв‘язку з цим запропонував мені використати всі дані про Радянський Союз, які мав відділ Абверу-2, для проведення необхідних заходів по диверсії проти СРСР. При цьому Лахузен заявив мені, що необхідно берегти все сказане ним про підготовку нападу на Радянський Союз в найсуворішій таємниці.
Далі я отримав вказівку від Лахузена організувати і очолити спеціальну групу під умовним найменуванням "А", яка повинна була займатися підготовкою диверсійних актів і роботою по розкладу в радянському тилу, у зв‘язку з нападом на СРСР, який намічався.
64
В той же час Лахузен дав мені для ознайомлення і керівництва наказ, який поступив із штабу оперативного керівництва збройних сил, підписаний фельдмаршалом Кейтелем і генералом Йодлем (чи генералом Варлімонтом за дорученням Кейтеля, - точно не пам‘ятаю), який містив основні директивні вказівки по проведенню підривної діяльності на території СРСР після нападу Німеччини на Радянський Союз.
Даний наказ був вперше помічений умовним шифром "Барбаросса". Надалі всі заходи по підготовці війни проти Радянського Союзу іменувались умовно "Операція Барбаросса".
В наказі вказувалось про те, що з метою нанесення блискавичного удару по по Радянському Союзу, Абвер-2 при проведеннi підривної роботи проти СРСР повинен використати свою агентуру для розпалювання національної ворожнечі між народами Радянського Союзу.
Виконучи згадані вище вказівки Кейтеля і Йодля, я зв‘язався з українськими націоналістами та іншими учасниками націоналістичних фашистських угрупувань, які перебували на службі у німецької розвідки, і залучив до виконання поставлених вище завдань.
Зокрема, мною особисто була дана вказівка керівникам українських націоналістів німецьким агентам Мельнику (кличка "Консул-1") і Бандері організувати відразу ж після нападу Німеччини на Радянський Союз провокаційні виступи на Україні з метою підриву найближчого тилу радянських військ, а також для того, щоб переконати міжнародну суспільну думку про те, що відбувається мов би розклад радянського тилу..."
Далі Штольце уточнював:
"Для більш успішного керівництва всією розвідувальною роботою німецьких військ, призначеною для вторгення в СРСР німецькою воєнною розвідкою наприкінці травня 1941 р. був організований спеціальний розвідувальний орган під назвою штаб "Валлі", який дислокувався поблизу Варшави. Крім того, була підготовлена для підривної діяльності на радянській території спеціальна військова частина - учбовий полк спеціального призначення "Бранденбург-800", підпорядкований безпосередньо начальнику Абверу-2 Лахузену.
В завдання цього створеного в 1940 р. спеціального з‘єднання входило захоплення оперативно важливих об‘єктів: мостів, тунелів, оборонних підприємств і втримання їх до приходу авангардних частин німецької армії. При цьому, всупереч міжнародним правилам ведення війни, особовий склад полку був укомплектований головним чином за рахунок зарубіжних німців, широко використовував застовування обмундирування і зброї армій противника для маскування своїх операцій.
В процесі підготовки нападу Німеччини на СРСР командування полку "Бранденбург-800" припасало предмети обмундирування і зброї Червоної армії й організувало окремі загони з числа німців, які знали російську мову. .."[4] (Тут і вище виділено мною - В.М.).
Що ж до полку Абверу-2 спеціального призначення "Бранденбург-800", в склад якого входили, як відомо, спеціаль-батальйони "Нахтігаль" і "Роланд", то полковник Штольце, грубо помиляється, коли свідчить, що він комплектується із "зарубіжних німців". Видно, свідок мав на увазі, говорячи про "зарубіжних німців", представників тих народів, які симпатизували фашистам і воювали на їх боці. Бо ж насправді батальйони
65
"Нахтігаль" і "Ррланд", як і весь полк (а затим дивізія) спеціального призначення "Бранденбург-800" із зрадників-кондотьєрів тих народів, проти яких гітлерівська Німеччина вела наступ й агресію - естонці, латиші, литовці, українці, росіяни, калмики, грузини, татари, туркестанці, чеченці.
Мов би продовженням, і в той же час значним уточненням висловленого вище, є свідчення того ж полковника Ервіна Штольце радянському правосуддю після того, як він потрапив у радянський полон. Ці неабиякі свідчення зберігаються у Києві в Центральному державному архіві громадських організацій (ЦДАГО) України.
Е. Штольце:
"...Для підривної діяльності в Польщі ми використовували українських націоналістів. З метою залучення широких мас для підривної діяльності проти поляків нами був завербований полковник петлюрівської армії, білоемігрант Коновалець, через якого в Польщі, областях Західної України здійснювались терористичні акти, диверсії...
На початку 1938 р. я особисто одержав вказівки від адмірала Канаріса про переключення наявної агентури з числа українських націоналістів на безпосередню роботу проти Радянського Союзу.
Коновалець охоче погодився переключити частину націоналістичного підпілля безпосередньо на роботу проти Радянського Союзу, оскільки вважав, що роботу проти поляків треба також продовжувати, бо ці заходи нами схвалювались.
Незабаром полковника Коновальця було вбито.
Після вбивства Коновальця український націоналістичний рух очолив полковник Мельник Андрій, якого, як і Коновальця, пізніше було залучено до роботи в німецьких розвідувальних органах..."
Запитання: "За яких обставин Мельника було завербовано як агента німецьких розвідувальних органів?"
Штольце:
"В роботі полковника Коновальця як нашого агента для збереження умов конспірації був завербований, за його рекомендацією, український націоналіст, ротмістр петлюрівської армії Ярий, за кличкою "Консул-2", який нами використовувався як агент-зв‘язківець між нами й Коновальцем, а Коновалець, в свою чергу, як зв‘язковий з націоналістичним підпіллям.
Ще за життя Коновальця Ярий був відомий Мельнику та іншим націоналістам, як близкий до Коновальця і як активний націоналіст, тому Канаріс доручив начальнику Абверу-2 полковнику Лахузену через Ярого зв‘язатися з Мельником, який вже на той час переїхав з Польщі в Німеччину.
Таким чином, наприкінці 1938 р. чи на початку 1939 р. Лахузену була організована зустріч з Мельником, під час якої останній був завербований і дістав кличку "Консул".
Оскільки Мельник мав бути на зв‘язку як агент особисто в мене, то під час його вербування я також був присутнім.
Повинен зазначити, що вербування пройшло дуже гладко, бо про діяльність Мельника ми знали в достатній мірі, і він, по суті, був агентом Коновальця в проваджуваній роботі проти поляків..."
Тут, для ясності читачам, слід подати коротку довідку про Р. Ярого, якому так довіряли абверівці і провідники ОУН, і який в стосунках ОУН і Абверу (і не тільки цієї органазації, але й гестапо) відігравав неабияку роль.
66
Ярий ("Ярри", "Ріхард", "Ріко") (1888 -1969) - австрійський підданий чесько-німецького походження. За родинною легендою - нащадок українського козака, пораненого в 1683 р. під Віднем в битві польських військ Яна Собеського проти турок. В 1912р. закінчив військову академію австро-угорської армії. В чині поручика служив на Східному фронті австро-угорської армії проти Росії. Затим в чині Ротмістра служив в цісарьскій контррозвідці. З 1918 р. перебував в Українській галицькій армії (УГА) командиром саперної сотні, а затим командиром кінного полку. В арміїУкраїнської Народної Республіки був офіцером 5-го Херсонського кінного полку. В 1920 р. був інтернований в Чехословаччині. Активний діяч УВО й ОУН, де був членом проводу. З початку 20-х років був резидентом німецької розвідки в ОУН, з 1937 р. - зв‘язковим між провідником ОУН Є. Коновальцем і керівником Абверу адміралом Канарісом. Весною 1941 р. - командир спеціаль-батальйону "Роланд". Мав величезний вплив на С. Бандеру, активно підтримував його, але з липня 1941 р. порвав з ОУН-бандерівців. В повоєнний період відійшов від політичних справ. Жив у родинному маєтку в Австрії. Помер в 1969 р.
Далі надамо слово E. Штольце:
"... Після закінчення війни з Польщею Німеччина посилено готувалась до війни проти Радянського Союзу і тому по лінії Абверу вживались заходи активізації підривної діяльності, бо ті заходи, що проводились через Мельника та іншу агентуру, здавалися недостатніми.
З цією метою був завербований відомий український націоналіст Бандера Степан, який в ході війни був звільнений німцями з тюрми, куди був ув‘язнений польськими властями за участь у терористичному акті проти керівників польського уряду.
Хто вербував Бандеру я не пам‘ятаю, але останній на зв‘язку перебував у мене.
В процесі активізації української націоналістичної діяльності, яку ми проводили через свою агентуру, вже на початку 1940 р. нам стало відомо, про тертя в керівництві націоналістичного підпілля, зокрема, між нашими агентами Мельником і Бандерою і про те, що ці тертя ведуть до розколу націоналістичного руху... "(Тут і вище виділено мною. - В. М.)
Далі Штольце в своїх свідченнях зазначав про те, що намагався примирити обох провідників ОУН, що цілком сумнівно. Треба думати, що розкол в ОУН (як про це се вже зазначали, посилаючись на думку Бандери) інспірований гітлерівцями в їх політичних інтересах і здійснювався руками вже згадуваного Ріко Ярого.
Штольце продовжував:
"... Після нападу Німеччини на Радянський Союз Бандера активізував націоналістичний рух в областях, окупованих німцями, і залучив на свій бік особливо активну частину українських націоналістів..."
Запитання:
"В якій мірі використовувались українські націоналісти в боротьбі проти партизанського руху, підпілля компартії на окупованій німцями Україні і яке керівництво в цьому було відділу Абверу?"
Штольце:
"Відділ Абверу активно використовував українських націоналістів у ході всієї війни з Радянським Союзом.
З числа українських націоналістів формувались загони для боротьби з
67
радянськими партизанами, поліцією вербувалась агентура з числа українських націоналістів для закидання за лінію фронту з метою диверсії, терору, шпигунства і т. д., однак подробиць усієї цієї роботи я не знаю, бо цим займались безпосередньо абверкоманди, абвергрупи, абверштеллє, спеціально в округах окупованої території.
Під час відходу німецьких військ з України по лінії Абверу особисто Канарісом були дані вказівки про створення націоналістичного підпілля (банд) для продовження боротьби проти Радянської влади на Україні, проведення терору, диверсій, шпигунства, спеціально для керівництва націоналістичним рухом залишались офіційні працівники - офіцери й агентура.
Були дані вказівки про створення складів зброї, продовольства, тощо. Для зв‘язку з бандами агентура направлялась через лінію фронту а також викидалась на парашутах. Боєприпаси і зброя скидалися бандам на парашутах... "[5]
Ці свідчення датовані 29 травня 1945 року.
| Страницы: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |
Добавить сообщение в тему ' Можно ли считать бойцов ОУН-УПА ветеранами и героями'
:
.