Просмотр темы: ' Тарасові посиденьки ( місце проведення - "Просвіта", кафе За двома зайцями" - Тарас Шевченко, Вікторія К)'
Просмотров: 25378 | Ответов: 15
| Страницы: | Активна прилуцька молодь і учасники Прилуцької громадської організації «Просвіта» імені Шевченка відсвяткували 9 березня День народження Тараса Григоровича по своєму. Без офіціозу, в затишній обстановці арт-кафе «За двома зайцями» Оринка Григоренко, голова прилуцької «Просвіти», представила просвітянам і гостям цифрові записами талановитих українських рок-виконавців, що виконують пісні на слова Шевченка – це гурти «Скрябін», «Кому Вниз», «Гайдамаки», «Тінь сонця», «Русичі», «Вертеп», «Транс-формер», «Ділема (D.lemma)», «Мертвий півень», виконавці Тарас Чубай, Сéстри Тельнюк, Жанна Бондарук, Ростислав Домішевський, Сергій Решетник – всього 34 композиції за Шевченком, які можна на сьогоднішній день знайти в аудіо-альбомах сучасних українських виконавців та в інтернеті.
До пісні «Зацвіла в долині» гурту «Русичі», наприклад, знайшлася тільки відео, а пісню «Шевченко молодий» гурту «Транс-формер» Орисі випадково прислала незнайома людина на електронну пошту, прямо 9-го березня.
Зірковою гостею вечора була Олена Шевченко, що виконала декілька власних пісень під акустичну гітару. Спокійно й невимушено Олена призналася, що на гітарі навчилася грати сама, і що пісні пише більше англійською, ніж українською. Англійські тексти їй близькі, бо читає багато англійською, бо перекладацька справа є її професією. А писати українські тексти їй на роду написано, що й доводить її прізвище. Пісні Олени Шевченко про тепло, про любов, про Бога….
Ще одним гостем свята був прилуцький шевченкознавець Анатолій Риженко. Він розповідав про свої дослідження діяльності Шевченка на Прилуччині, котрі як статті друкувалися у газеті «Скарбниця» й «Слово Просвіти», а на сьогодні вже вилилися у його книжечку-самвидав. Вона нині існує в єдиному екземплярі. Ще Анатолій Григорович розповідав про свою переписку з музеями і шевченкознавцями з України й зарубіжжя, показував репринтне видання «Кобзаря» Т.Г.Шевченка, виданого 18 квітня 1840 року в «Друкарні Фішера».
Композитор, флорист і музикант Вікторія Копасова розповіла свою історію відкриття Шевченка, як великого поета. Вона зробила присутніх гостей єдиним хором, що невимушено співав «Зоре моя вечірня» і «Реве та стогне Дніпр широкий» під її акомпанування на невеличкому електричному піаніно.
Учасники вечора також зачитували з «Кобзаря» чи розповідали напам‘ять вірші Т.Г.Шевченка. Загалом вечір минув у абсолютно позитивній атмосфері. Знайшлися бажаючі мати в себе «шевченківську підбірку» сучасних українських виконавців.
: | Надзвичайно вдячний Вам, панi Лесю, за таку клопiтку i самовiддану працю. Це саме той збiрник якого менi так не вистачало в життi. Завдяки йому, я тепер точно розумiю в якому саме конкретному напрямку мене посилають i на яку вiдстань, тож, маючи з собою Вашу генiальну роботу "пiд рукою", я "не падаю писком в лайно", а посилаю, посилаю й посилаю... якщо не вдаеться в тому ж напрямку послать i на ту ж саму вiдстань шлю в рiзнi напрямки i на рiзнi вiдстанi... Тепер я не якийсь там "тупий лошара", який не знае, що й до чого, а справжнiй полiглот. Мiй словниковий запас значно розширився, моi знайомi враженi моiми лексичним здобутками. Та з великою вдячнiстю i повагою до Вас, слави я Вашоi не вiдбираю, а всiм пояснюю, що цi надбання е не моiми власними, а професора НАН Украiни Лесi Ставицькоi, що звичайно личить такiй приэмнiй особистостi i займанiй посадi. То ж Ваш Авторитет на постiному пiднесеннi. То ж не дивуйтеся, якщо у Вас часто "горiтимуть вуха" (жарт). Не знахожу бiльше слiв вдячностi, але просто впевнений, що Ваша робота е актуальною нинi i пiднiмае слушну проблему з поповнення лексикону i грамоти пересiчного украiнця, i тому заслуговуе на Затвердження необхiдних навчальних програм Мiнiстерством освiти Украiни з наступним викладанням у школах та унiверситетах. Бажаю Вам, панi Олеся нових творчих вершин i успiху, особливо фiнансового, адже впевнений, що робота такого характеру не залишить без уваги серце кожного не байдужого украiнця, i неодмiнно принесе Вам матерiальне заохочення для нових творчих злетiв. Завжди з повагою, Вiталiй з Киева, Ваш щирий прихильник. p.s до речi, панi Лесю, як Ви ставитесь до того, аби перекласти Камасутру на мову оригiналу, з використанням Вашоi творчостi i словника? Якщо Вас зацiкавила моя пропозицiя, будь-ласка, пишiть менi за адресою: [email protected] |
:sm34: