2 липня 2010 р. | Автор: Helen | Переглядів: 3604 | Коментарів: 5
Чотири хлопці з великим захопленням та натхненням розвивають хіп-хоп культуру в нашому місті. Усе більше й більше місць у Прилуках, де можна почути їхні витвори. Спочатку реп був для них лише гарною піснею, але потім став сенсом життя, без нього зараз не уявляють себе.
"Четыре воина в стальных доспехах, мы стали на пути к успеху" - цими словами проголошено плани на майбутнє. Nelson, Rain, BigRo, Scotch – такі прізвиська носять Славік Нелін, Артур Осін, Ігор Ропан і Тарас Зінченко. Разом вони - реп-команда PS.
- Що означає ваша назва?
PS: Вона пов’язана з нашим містом – "Прилуцький Сектор".
- BigRo, як ти розпочав читати реп?
BigRo: Ще в дитинстві я почув пісню одного з реп-виконавців, і вона мене дуже зацікавила. Я спробував повторити її, але це виявилося не так просто. Ось тоді з’явилося бажання навчитися "читати". Коли я був у 8 класі, хлопці принесли журнал "Х3М" з інформацією про американських реп-виконавців. І вона викликала прагнення більше пізнати хіп-хоп культуру. Удома спочатку цю мою ідею ніхто не підтримав, однак потім, коли рідні почули перші вдалі спроби "читати" реп, до мене підійшов батько і по-чоловічому потиснув руку. У ту хвилину я зрозумів, що на правильному шляху.
- А звідки в тебе таке прізвисько?
- Якщо чесно, то вже й не згадаю, хто мені його придумав. Але воно походить від мого прізвища Ропан.
- Ти мав персональні виступи?
- Так, доводилося. Минулого року мені запропонували виступити в одному з київських клубів. Я погодився, і вийшло так, що "читав" реп на одній сцені з Потапом та Настею Каменських.
- Де зараз навчаєшся?
- В університеті Поплавського, майбутня професія – менеджер-організатор. Я вважаю, що моє захоплення і моя професія вчать спілкуванню з людьми. Також реп допомагає розвинути дикцію, це теж важливий нюанс.
- Так, я з тобою згоден на всі 100 відсотків, - підтримав товариша Славік.
- А ти навчаєшся?
- Зараз працюю. Але два роки тому навчався в Ніжинському університеті на факультеті музики та художньої культури. За збігом обставин не вийшло закінчити вуз, та згодом планую вступати туди знову.
- Nelson, коли ти розпочав свою кар’єру реп-виконавця і за яких умов?
Nelson: Кар’єра - це гучно сказано! Скоріш хобі. Почав десь у 2004 році. До того танцював брейк - як відомо, це також хіп-хоп культура. Виступаючи з танцем, знайомився з різними людьми, у тому числі й з реперами. Зацікавився їхньою діяльністю, і сам потроху захопився. Спершу писав лише тексти, а згодом спробував накладати їх на музику відомих реп-гуртів.
- Що стало поштовхом до творчості?
- У дитинстві відвідував Школу мистецтв, яку закінчив на відмінно. Це, звісно ж, сприяло моєму творчому розвитку.
- Що для тебе реп?
- Свобода самовиявлення. Можливість донести до людей свої думки, переживання, розкрити своє "Я".
- Які плани на майбутнє?
- Прагну відкрити власну студію звукозапису.
- Чому саме Rain?
Rain: Спочатку це був нік-нейм, який сам вигадав. Згодом він став прізвиськом.
- Яку професію обрав?
- Газозварювальник, навчаюсь у Прилуцькому агротехнічному коледжі на другому курсі.
- Розкажи, звідки в тебе таке хобі?
- Та історія у нас майже однакова. Теж десь почув пісню, потім розмову друзів, зацікавило. Спробував себе у ролі виконавця. Познайомився з колегами і почав старанно відшліфовувати майстерність.
- Як ти вважаєш, на сьогодні твої вміння вже відповідають професійному рівню?
- Звісно, ні. Я непоганий любитель, однак до богів репу мені ще вчитись і вчитись!
- Нам усім так до них, - промовив, сміючись, Тарас.
- А який твій шлях до реп-музики?
- Що я можу тобі розповісти… Навчався у 7-й школі, зараз абітурієнт. У школі відзначався хорошими досягненнями в легкій атлетиці. Реп з’явився в моєму житті завдяки друзям, котрі, можна сказати, "підсадили" на цю музику. "Читати" став десь у 2005 році. А перші треки були готові лише два роки тому.
- Батьки тебе підтримують?
- Так. Хоча спочатку вважали це маячнею. Однак потім, коли послухали мене в mp3 форматі, зрозуміли, наскільки глибоко ми передаємо почуття.
- Яка твоя мрія?
- Я не планую зупинятися на досягнутому. Мрію випустити власну платівку.

Хлопці з PS познайомилися завдяки спільному захопленню хіп-хопом і стали нерозлучними товаришами. Ось уже третій рік гурт проявляє себе в дії і радує всіх зацікавлених своєю творчістю. Про перші кроки прилуцьких реперів мало хто знав, але коли вони почали співробітничати з колегами з України, Росії, Білорусі, їхні пісні вийшли на колишній радянський простір. У нашому місті надбання PS раніш слухала тільки молодь – доросле населення навіть не здогадувалося, що в Прилуках є такий гурт. Змінив ситуацію цьогорічний Міжнародний молодіжний фестиваль "Мистецькі барви": дирекція міського Будинку культури запропонувала хлопцям відкрити фестиваль власною піснею PRK (Прилуки), і вони залюбки погодилися. Ліричним настроєм пісні пройнялася вся аудиторія, оригінальність номера по достоїнству оцінило й журі фестивалю.
За кілька місяців після цього PS влаштував власну закриту реп-вечірку за участю команд з інших міст.
На даний час у PS більше 15 доробків, проте змоги видати свій альбом поки немає.
- Де берете ідеї для створення музики?
PS: Тільки з власних голів! Усе робимо самі. Текст кожен пише свій, а "мінуса" приходять до нас по-різному: деякі робимо самі, інколи купуємо (нам їх створюють на замовлення). Спершу писалися на вже існуючі.

Молоді виконавці альтернативної музики продовжують поповнювати свою скарбницю новими піснями, вірячи в те, що їхній реп матиме подальший розвиток і докладені зусилля принесуть гарні
результати.
Олександра Котеленець, студентка Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу

На фото: PS (Славік Нелін, Ігор Ропан і Тарас Зінченко) на першому відкритому регіональному фестивалі альтернативної музики «Is hip-hop», що пройшов 26 червня у МБК.

http://gradpryluky.info