25 грудня 2009 р. | Автор: Helen | Переглядів: 1392 | Коментарів: 1
Делегація Окремого Прилуцького козацького полку ім. П. Сагайдачного на чолі з кошовим отаманом Петром Дубчаком відвідала Донеччину. Нас запросили козаки Ханжосівського полку Макіївки для участі в урочистостях, присвячених Дню Української Армії.
Ще із зупинкою потяга ми відчули турботу своїх побратимів. Нас тепло зустрів представник козаків і зробив прекрасну екскурсію містом шахтарської слави.
Зранку 6 грудня ми прибули до міського Будинку культури, аби взяти участь у загальному шикуванні козаків та відкритті й освяченні при БК спортивного залу, який Ханжосівський полк відремонтував за власний кошт. Опісля нас запросили до зали на прекрасний святковий концерт. Коли представники місцевих ЗМІ дізналися, що ми приїхали з Чернігівщини, до нас зібралося багато журналістів, аби взяти інтерв’ю.
Познайомитися ближче козаки змогли під час банкету. Ми спілкувалися з представниками Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Луганської областей, окремої делегації з Маріуполя. Але, мабуть, найцікавіше було побачити козаків Всекубанського козачого війська з Росії. Очолював делегацію кубанців заступник головного отамана О. Мринський! Як з’ясувалося, він родом із Нового Бикова, що на Чернігівщині. Його діда – потомка запорізьких козаків - ще в ХІХ столітті вивезли з України на Кубань. Але він зміг передати сину, а потім і внуку любов до свого народу, своєї мови та звичаїв. Тим, хто проживає в Україні, ще треба повчитися у депортованих, вивезених, виселених співвітчизників поваги до Батьківщини!
Напевно, цікавим буде факт, що в Росії козачому руху надається державна підтримка. Козаки беруть участь в охороні правопорядку, виконують інші суспільно значимі функції. У регіонах, де вони мають постійне місце в місцевих органах влади, на порядок нижчий рівень злочинності, менше правопорушень.
То хіба нам треба кудись емігрувати, аби там налагоджувати добре життя? Ні і ще раз ні!
Вшановуючи славне героїчне минуле козаків Прилуцького полку, особливо подвиг козаків у битві під Берестечком під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, слід згадати, що відступ військ гетьман довірив прикривати Прилуцькому полку. І славний полк не підвів. Загинули 2 тисячі козаків - практично всі, але ворог не пройшов. На жаль, у нашому місті немає жодного пам’ятника чи меморіальної дошки, присвяченої тій славній добі. Тож нинішні козаки полку звертаються до Почесного громадянина Прилук, мецената Юрія Коптєва з проханням допомогти вшанувати полеглих за Україну козаків. Макет пам’ятника козаки полку ім. П. Сагайдачного мають. Його зробив місцевий художник О. Декрет.
У 2010-му відзначатиметься 925 років з дня заснування Прилук, а доба козаччини в історії міста – найславетніша, і ми повинні пишатися цим. Адже, знаючи минуле, легше впевнено крокувати до майбутнього з високо піднятою головою. Козаки Окремого Прилуцького козацького полку ім. П. Сагайдачного завжди готові допомогти керівництву міста, його меру, силовим структурам у підтриманні правопорядку, вихованні підростаючого покоління в дусі патріотизму, вірності Державі.
Хочеться вірити, що козацький дух не вивітриться з українців, що вітер свободи не перестане віяти нам в обличчя, адже без цього ми - сіра маса.

Денисенко В., Дорошенко О., козаки полку
http://gradpryluky.info