17 грудня 2009 р. | Автор: Helen | Переглядів: 6737 | Коментарів: 5
Ми прийшли до свого 90-ліття з певними здобутками і перемогами.
Гімназія №5 - сучасний демократичний заклад з чудовою матеріально-технічною базою та належними умовами для гармонійного розвитку особистості.
Сьогодні в місті остаточно склався позитивний імідж нашого учбо¬вого закладу: здобувати знання в гімназії №5 - це престижно. Гімназія №5 із впевненістю вже 2 роки тримає призове місце у міському рейтингу серед шкіл та гімназій. У нашому закладі розвивають талант кожної дитини, виховують особистість кожного учня.

Маємо гарні результати і досягнення в навчальній діяльності: призові місця, перемо¬ги на конкурсах, олімпіадах, нагороди наших юних вчених, які надсилають свої роботи до Малої Академії Наук, майже стовідсотковий вступ до вузів... Вдалося згуртувати в одне ціле, в одну велику родину дитячий, батьківський, педагогічний колективи освітнього закладу.
Я вдячна нашим учням за їхню працю, за посмішки, за політ думок і почуттів, за те, що разом з ними щомиті відкриваєш щось нове в собі, в житті. У кожній нашій дитині світить сонце, вони всі у нас талановиті, ерудовані, всебічно розвинуті, демократичні й розкуті. Це діти XXI сторіччя. Окрема подяка колишнім випускникам, котрі добрими справами прославляють школу, місто на теренах країни і зарубіжжя.

Спасибі колегам-учителям за відданість нашій загальній справі, за любов до своєї професії. Колишній директор школи Віктор Андрійович Затолокін був би задоволений нашими успіхами - багато з того, про що він мріяв, вдалося реалізувати... Усе його життя було безкінеч¬ною Педагогічною поемою, яка по силі Духу, по Любові до школи ні в чому не поступа¬лася Макаренку чи Сухомлинському. Безумовно, було б справедливо, аби наша гімназія носила ім‘я саме Віктора Андрійовича, і ми ви¬несли клопотання про це пе¬ред владою.
Низький уклін учителям-ветеранам праці, які нині знаходяться на заслуже¬ному відпочинку. Праця кожного з них - це золоті сторінки історії нашої гімназії. Дякую всім технічним працівникам - їхній щоденний внесок у життєдіяльність закладу такий необхідний. І теж почесний.
Велике спасибі батькам! Тісний зв‘язок з ними, щире спілкування дають нам можливість ефективно вирішувати концептуальні питання навчання і виховання дітей.
Хочу висловити слова подяки міській владі, управлінню освіти - за взаєморозуміння та підтримку, представникам громадськості - за довіру й повагу.
Особливе спасибі меценатам, завдяки яким відбулося свято 90-річчя гімназії. Це Радалов А.Д., Петренко С.М., Задорожко А.М., Кулініч В.В., Дубіль Н.В., Різник О.В., Нагорний В.І., Мартиненко О.В., Кушнір О.В., Губар С.П., Матухно В.М., Джевага В.О., Мирошниченко А.К.

З ювілеєм вас усіх, дорогі мої! Низький уклін тобі, наша рідна гімназіє!
Наталія Бурлаку, директор гімназії №5

Гімназія п’ята – наш Дім і Повітря. І серце!

11 грудня дев’яносторічний ювілей Прилуцької гімназії №5 зібрав у міському Будинку культури всіх, хто причетний до її історії і сьогодення: вчителів, учнів, батьків. На святі було дуже багато гостей. І всі зичили найпрестижнішому навчальному закладу Прилук успіхів і процвітання.
Складно перерахувати всі щемливі моменти, що чекали на присутніх. Особливо запам’ятається привітання випускниками 1978 року свого класного керівника Лілії Федорівни Городецької, котрій нещодавно виповнилося сімдесят. Не менш розчулило й поздоровлення випускників, які далекого 1972-го першими переступили поріг нового приміщення гімназії: начальник інформаційно-видавничого Центру внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, полковник Сергій Шкоропад, полковник Павло Бойко з Києва та прилучанин, директор магазину "Офіс-Line" Віктор Джевага подарували закладу ікону Миколи-чудотворця і настінний годинник.
На ювілей альма-матер із Києва приїхав зі своїми учнями заслужений тренер України, суддя міжнародної категорії з тхеквондо Валерій Андрієвський. Чудові концерні номери підготували випускниці гімназії Катерина Варченко й Анна Шинкаренко. Загалом свято було проникнуте духом творчості й любові. Публіці дуже сподобалася спеціально написана Лілією Черненко та Вікторією Копасовою пісня до ювілею.
У своєму вітальному слові міський голова Прилук Юрій Беркут відзначив вагому роль гімназії №5 у розвитку освітньої галузі міста і побажав її колективу у жодному разі не зупинятися на досягнутому.

Історія Прилуцької гімназії №5 розпочалася в 1919 році, коли в приміщенні чоловічої гімназії відкрилася хлоп‘яча середня школа з російською мовою навчання. Тоді у семи класах навчалося 503 учні. В 1920 році школа стала називатися 5-ою Трудовою. В 1923-му вона реорганізувалася у єврейську середню школу імені Жовтневої Революції. У молодших 3-х класах викладання велося єврейською, а в старших класах - російською мовою.
В 1925 році школа містилася на Кооперативній (Базарній) площі в одноповерховому дерев‘яному будинку, колишньому флігелі жіночої гімназії.
У школі було 307 учнів, навчалися вони у дві зміни. Викладання велося єврейською. У наступному році школу перевели на російську мову навчання, і так вона функціонувала до 1941 року.
Під час фашистської окупації Прилук у школі діяв шпиталь. Коли німецькі війська відступали, приміщення школи спалили і вона тимчасово перестала існувати. Навчання відновилося 1 вересня 1946 року: зі школи №1 виділили російські класи, з яких була утворена семирічна школа №5. Спочатку вона знаходилася в приміщенні школи №2, де працювала у другу зміну. Після капітального ремонту приміщення по вулиці Орджонікідзе (сучасний Центр науково-технічної творчості молоді) школа №5 розмістилася там.
У 1958 році школу прийняв молодий учитель Віктор Андрійович Затолокін, який гідно продовжив кращі традиції старшого покоління її керівників. У 1966-му школа мала 785 учнів і 37 учителів.
Поступово кількість учнів у школі збільшувалася, тож за рішенням міськвиконкому частина учнів була розміщена в будівлі школи №4. Пізніше школі запропонували приміщення колишньої навчальної школи Прилуцького педучилища.
На 1971 рік у школі навчалося вже понад 800 чоловік. Життя вимагало будівництва сучасної школи. Директор школи Віктор Затолокін розпочав листування з міністром освіти УРСР. Була знайдена підтримка керівників Нафтогазового управління. Після довгих дебатів і листувань задум директора здійснився. 960 учнів розпочали навчання 1 вересня 1972 у новому, щойно збудованому приміщенні, де гімназія працює й донині.
На час будівництва нового приміщення школи у ній був сформований потужний педколектив, серед якого виділялися працелюбством і ерудицією Смірнова Л.В., Винниченко О.Т., Мірєвка А.Б., Лазаревич З.П., Малишкіна М.Н., Шуміліна А.М., Бивалькевич В.Б., Дудко В.Г., Сухомлін А.Н., Пилипець А.І., Ціловальнікова А.М., Хомайко Л.І., Конопльова Р.Д. Це був гурт ентузіастів, котрі творили славу навчального закладу і освіти Прилук.
Робота в нових умовах вимагала більших зусиль адміністрації школи. Вирішувалися дві проблеми: створення матеріально-технічної бази і зростання професійної майстерності вчителів. Педколектив з великою увагою поставився до пропозиції завуча школи Олександра Вареника - "вчити дітей та вчитися самим".
Спираючись на таку модель, творчо виросли нові педагогічні кадри - гордість гімназії. Це Товаренко А.А., Чорна С.М., Смірнова Л.В., Клочко О.О., Шинкарчук Р.В., Трушкіна А.І., Жилкіна Т.І., Городецька Л.Ф., Леута Л.Н., Красова Т.М., Филь Б.Н., Гринько В.М., Гринько В.О., Сич Л.Ф., Кизим Н.О., Шевченко К.О., Саполович І.Я., Кукса В.В.
Зусиллями шефів - НГВУ "Чернігівнафтогаз" - було створено 23 навчальні кабінети, що дозволило говорити про перехід до гімназії. 1993 року навчальний заклад отримує статус школи-гімназії з російською мовою навчання.
Гімназія пережила складний процес становлення і переходу на державну мову навчання. Педколектив поставив собі за мету оволодіти найновішими педагогічними технологіями.
В 1996 році директором гімназії призначено талановитого вчителя Наталію Олексіївну Бурлаку. Вона очолила гімназію в складний час економічної нестабільності та кризових явищ у суспільстві. Зусиллями молодого директора гімназія перейшла на однозмінне навчання, у ній були створені нові кабінети. Учителі гімназії постійно вдосконалюють систему факультативів, спецкурсів, успішно оволодівають методикою розвиваючого навчання.
З 1999 року гімназія увійшла до навчально-науково-виробничого комплексу Сумського державного університету. У 2006-му - стала переможцем Всеукраїнського конкурсу "100 кращих шкіл України" у номінації "Школа сучасних освітніх технологій". А 2007 року директор гімназії Наталія Бурлаку перемогла у Всеукраїнському конкурсі "100 кращих керівників України".
Серед випускників гімназії - лауреат Шевченківської премії, доктор технічних наук Панталят Юхим (Дніпропетровськ); кандидат філологічних наук, до¬цент, декан факультету міжнарод¬них відносин Київського національного університету Макаренко Євгенія; проректор Одеського політех¬нічного інституту, доцент Бутко Олександр; доктор фізико-технічних наук Шако Валерій; доктор філософії Шмойш Михай¬ло (Ізраїль); заслужений артист України, соліст ансамблю Вірського Бодрак Микола; співробітник Міністерства обо¬рони України Голяков Микола; кандидат технічних наук, викла¬дач одного з вузів Санкт-Петербурга Рижкова Олександра та багато інших відомих людей.

http://gradpryluky.info