25 листопада 2009 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 3241 | Коментарів: 0
28 листопада – День пам’яті жертв голодоморів в Україні
Щороку в останню суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв голодоморів. Цього року День пам’яті припав на 28 листопада. Відповідно до указів Президента України від 12 червня 2009 року «Про додаткові заходи щодо вшанування пам‘яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні» та від 2 жовтня 2009 року «Про заходи у зв‘язку з Днем пам’яті жертв голодоморів», рішенням виконкому Прилуцької міської ради затверджено план заходів на 2009-2010 роки, який включає виставкові заходи в бібліотечних закладах, інформаційні-пізнавальні, виховні та урочисті заходи в закладах освіти й культури.
Зокрема, цього року у День пам’яті 28 листопада о 9.30 у Спасо-Преображенському соборі відбудеться літія за померлими від Голодомору 1932-1933 років, о 10.30 — покладання квітів та Всеукраїнська акція «Колосок пам’яті» з покладанням учнями загальноосвітніх навчальних закладів колосків пам’яті до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1933 року на центральному міському кладовищі, що по вулиці Гімназичній.
О 16.00 прилучани візьмуть участь у Загальнонаціональній хвилині мовчання й запалять на вікнах свічки пам’яті за жертвами Геноциду українського народу. Акція «Запали свічку» – це знак нашої пам’яті, світло очищення задля майбутнього.
Шановні керівники підприємств, установ та організацій Прилук!
28 листопада необхідно приспустити на адміністративних будівлях та приміщеннях Державний Прапор України, обмежити проведення розважальних заходів. Також будуть внесені відповідні зміни до програм радіо і телебачення.
Шановні прилучани!
Не залиштеся байдужими і обов’язково візьміть участь у запланованих заходах!
Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про Геноцид українського народу і чиста пам’ять про всіх полеглих здатні звільнити нас від мороку минулого.
Пам’яті невинно убієнних
У пам’ять про померлих українці запалюють свічку у вікні. Її ставлять у горнятко з житом чи пшеницею: зернята символізують душі померлих, а вогник - містичний зв’язок із ними.
Ідея запалювати свічки у вікнах належить доктору Джеймсу Мейсу, досліднику Великого Геноциду в Україні, котрий відкрив світові очі на найбільшу трагедію України ХХ століття. І прозвучала ця ідея на слуханнях у Верховній Раді в лютому 2003 року. Зараз вона підтримана на державному рівні.
Історик культури Вадим Скуратівський свого часу сказав, що українська нація багато десятиліть жила на краю велетенського цвинтаря, який залишився від України 30-х років ХХ століття. Жила, сама не знаючи того, оскільки правда про Голодомор ретельно приховувалася в тоталітарному СРСР. Українському суспільству заборонялося не тільки згадувати – йому заборонялося оплакувати своїх мертвих.
Скільки їх було? Мова йде про вісім мільйонів, але деякі вчені говорять про десять мільйонів жертв упродовж лише двох зим! Це був результат дії сліпої машини терору й нищення, за допомогою якої сталінський режим намагався нав’язати примусову колективізацію. Здавалося б, що в цьому такого – погодься стати колгоспником, і утиски припиняться, буде пайок і більш-менш спокійне животіння. Однак селяни вперто не хотіли йти на компроміс із неправдою.
Віками Україну через родючість чорнозему називали "житницею Європи", що зробило її унікальним місцем на планеті. Але антилюдська система довела народ цієї землі до канібалізму. Найродючіша в світі земля стала могилою мільйонів. Система прагнула відібрати у людини не тільки їжу, а й сенс існування. Голодомор був спрямований на те, аби українці в Україні виродилися, аби викорінити у них почуття приналежності до тисячолітніх етнічних цінностей свого народу. Обривався живий ланцюг поколінь. Руйнувалися сім’ї, родинні зв’язки. Народові було завдано нищівного удару. Після 1933 року вже не було чути пісень в українських селах, повсюди знищували церкви, почала різко занепадати народна творчість.
На ХІІ з’їзді Компартії України в січні 1934-го було відверто озвучено мету Голодомору. Виголошуючи звіт, секретар ЦК(б)у Постишев заявив: "1933 рік був роком розгрому української контрреволюції... партія провела геркулесову роботу по ліквідації націоналістичних елементів на Україні". Тоді ж було сказано, що й надалі головним завданням партії залишається боротьба з українськими націоналістичними тенденціями.
За часи незалежності України історія Геноциду вже достатньо вивчена. Та ми стоїмо перед складним питанням – скільки їх було, наших земляків, прадавніх хліборобів, приречених голодом на смертні тортури? На сьогодні дане питання, відповідно до низки указів Президента України, вирішується на державному рівні. Як результат проведеної роботи, у 2008 році за сприяння Чернігівської облдержадміністрації та Чернігівської облради вийшла книга Українського інституту національної пам’яті «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Чернігівська область».
Працівники Прилуцького краєзнавчого музею вже не один рік поспіль збирають свідчення про голод 1932-1933 років і складають списки жертв Голодомору на Прилуччині. Готується інформаційний збірник про Голодомор у Прилуках.
Протягом останнього періоду місцеві музейники презентували школярам Прилук пересувну виставку "Забуттю не підлягає" і роботи прилуцького художника В.Л. Могилевського, провели 25 уроків на тему "Голодомор на Прилуччині". Молодь виявляє непідробний інтерес і небайдужість до подій тих страшних років.
Хотілося б, щоб болем за кожну померлу душу пройнявся кожен прилучанин, щоб пам‘ять про невинно убієнних вічно жила в наших серцях.
Тетяна Зоць, директор Прилуцького краєзнавчого музею
http://gradpryluky.info
28 листопада – День пам’яті жертв голодоморів в Україні
Щороку в останню суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв голодоморів. Цього року День пам’яті припав на 28 листопада. Відповідно до указів Президента України від 12 червня 2009 року «Про додаткові заходи щодо вшанування пам‘яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні» та від 2 жовтня 2009 року «Про заходи у зв‘язку з Днем пам’яті жертв голодоморів», рішенням виконкому Прилуцької міської ради затверджено план заходів на 2009-2010 роки, який включає виставкові заходи в бібліотечних закладах, інформаційні-пізнавальні, виховні та урочисті заходи в закладах освіти й культури.
Зокрема, цього року у День пам’яті 28 листопада о 9.30 у Спасо-Преображенському соборі відбудеться літія за померлими від Голодомору 1932-1933 років, о 10.30 — покладання квітів та Всеукраїнська акція «Колосок пам’яті» з покладанням учнями загальноосвітніх навчальних закладів колосків пам’яті до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1933 року на центральному міському кладовищі, що по вулиці Гімназичній.
О 16.00 прилучани візьмуть участь у Загальнонаціональній хвилині мовчання й запалять на вікнах свічки пам’яті за жертвами Геноциду українського народу. Акція «Запали свічку» – це знак нашої пам’яті, світло очищення задля майбутнього.
28 листопада необхідно приспустити на адміністративних будівлях та приміщеннях Державний Прапор України, обмежити проведення розважальних заходів. Також будуть внесені відповідні зміни до програм радіо і телебачення.
Шановні прилучани!
Не залиштеся байдужими і обов’язково візьміть участь у запланованих заходах!
Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про Геноцид українського народу і чиста пам’ять про всіх полеглих здатні звільнити нас від мороку минулого.
Відділ внутрішньої політики Прилуцької міської ради
Пам’яті невинно убієнних
У пам’ять про померлих українці запалюють свічку у вікні. Її ставлять у горнятко з житом чи пшеницею: зернята символізують душі померлих, а вогник - містичний зв’язок із ними.
Ідея запалювати свічки у вікнах належить доктору Джеймсу Мейсу, досліднику Великого Геноциду в Україні, котрий відкрив світові очі на найбільшу трагедію України ХХ століття. І прозвучала ця ідея на слуханнях у Верховній Раді в лютому 2003 року. Зараз вона підтримана на державному рівні.
Історик культури Вадим Скуратівський свого часу сказав, що українська нація багато десятиліть жила на краю велетенського цвинтаря, який залишився від України 30-х років ХХ століття. Жила, сама не знаючи того, оскільки правда про Голодомор ретельно приховувалася в тоталітарному СРСР. Українському суспільству заборонялося не тільки згадувати – йому заборонялося оплакувати своїх мертвих.
Скільки їх було? Мова йде про вісім мільйонів, але деякі вчені говорять про десять мільйонів жертв упродовж лише двох зим! Це був результат дії сліпої машини терору й нищення, за допомогою якої сталінський режим намагався нав’язати примусову колективізацію. Здавалося б, що в цьому такого – погодься стати колгоспником, і утиски припиняться, буде пайок і більш-менш спокійне животіння. Однак селяни вперто не хотіли йти на компроміс із неправдою.
Віками Україну через родючість чорнозему називали "житницею Європи", що зробило її унікальним місцем на планеті. Але антилюдська система довела народ цієї землі до канібалізму. Найродючіша в світі земля стала могилою мільйонів. Система прагнула відібрати у людини не тільки їжу, а й сенс існування. Голодомор був спрямований на те, аби українці в Україні виродилися, аби викорінити у них почуття приналежності до тисячолітніх етнічних цінностей свого народу. Обривався живий ланцюг поколінь. Руйнувалися сім’ї, родинні зв’язки. Народові було завдано нищівного удару. Після 1933 року вже не було чути пісень в українських селах, повсюди знищували церкви, почала різко занепадати народна творчість.
На ХІІ з’їзді Компартії України в січні 1934-го було відверто озвучено мету Голодомору. Виголошуючи звіт, секретар ЦК(б)у Постишев заявив: "1933 рік був роком розгрому української контрреволюції... партія провела геркулесову роботу по ліквідації націоналістичних елементів на Україні". Тоді ж було сказано, що й надалі головним завданням партії залишається боротьба з українськими націоналістичними тенденціями.
За часи незалежності України історія Геноциду вже достатньо вивчена. Та ми стоїмо перед складним питанням – скільки їх було, наших земляків, прадавніх хліборобів, приречених голодом на смертні тортури? На сьогодні дане питання, відповідно до низки указів Президента України, вирішується на державному рівні. Як результат проведеної роботи, у 2008 році за сприяння Чернігівської облдержадміністрації та Чернігівської облради вийшла книга Українського інституту національної пам’яті «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Чернігівська область».
Працівники Прилуцького краєзнавчого музею вже не один рік поспіль збирають свідчення про голод 1932-1933 років і складають списки жертв Голодомору на Прилуччині. Готується інформаційний збірник про Голодомор у Прилуках.
Протягом останнього періоду місцеві музейники презентували школярам Прилук пересувну виставку "Забуттю не підлягає" і роботи прилуцького художника В.Л. Могилевського, провели 25 уроків на тему "Голодомор на Прилуччині". Молодь виявляє непідробний інтерес і небайдужість до подій тих страшних років.
Хотілося б, щоб болем за кожну померлу душу пройнявся кожен прилучанин, щоб пам‘ять про невинно убієнних вічно жила в наших серцях.
Тетяна Зоць, директор Прилуцького краєзнавчого музею
http://gradpryluky.info
Додати коментар:
