19 серпня 2009 р. | Автор: Helen | Переглядів: 1173 | Коментарів: 7
19.08.09. Шановні депутати! Як вам відомо, питання оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів Прилук гостро постало вже 1 січня 2009 року, коли ситуація з фінансуванням освітньої галузі досягла критичної межі. Сталося це через фінансово-економічну кризу і через те, що свого часу наше місто дозволило собі відступити від встановленої Міністерством освіти і науки норми наповнюваності класів. А саме від цього показника напряму залежить фінансування освіти.

Згідно з наказом профільного Міністерства, наповнюваність класу має становити не більше 30 чоловік. Прилуки ж протягом останніх восьми років даної норми не дотримувалися. У нас відкривалися класи навіть з 15 учнями! Причини тому були різні. Наприклад, школа розташована у віддаленому мікрорайоні, необхідної кількості учнів не набирається, але клас все одно відкривається, бо, по-перше, так зручніше дітям і, по-друге, через відсутність учнів не доведеться закривати школу.

Як наслідок, середня наповнюваність класів у Прилуках склала 23 учні, тоді як у Ніжині – 26, у Чернігові – 28. Наші сусіди ближчі до норми наповнюваності класів, і саме завдяки цьому зараз у них менше проблем із виплатою зарплатні освітянам, принаймні відсутні «бюджетні ями». Хоча від ідеалу вони, як і решта українських міст в умовах фінансово-економічної кризи та катастрофічного падіння обсягів вітчизняного виробництва, теж далекі.
У Прилуках ситуація з фінансуванням освіти погіршується з кожним днем. Якщо на початок червня на зарплатню освітянам не вистачало 12 мільйонів 800 тисяч гривень, то до середини серпня ця сума зросла до 14 мільйонів.

Стільки грошей потрібно, аби до кінця року забезпечити педагогічних працівників заробітною платою. Ситуація дуже серйозна, і я не приховую цього. Прилукам при всьому бажанні й старанні 14 мільйонів узяти нізвідки. На обласний бюджет надія мала, бо в ньому також не вистачає близько 680 мільйонів, 300 з яких призначаються освіті. До речі, Прилуки потребують найбільше додаткових коштів на зарплатню освітянам. Проте чи зглянеться зрештою уряд на наші біди – питання риторичне.

Спроби міста знайти підтримку у Верховній Раді закінчилася безрезультатно. Ви пам’ятаєте, шановні депутати, як на початку 2009 року з моєї ініціативи Прилуцька міська рада звернулася до парламентських фракцій з проханням посприяти у розв’язанні бюджетних проблем? Це була остання надія на допомогу. Однак, на превеликий жаль, вона померла. Більше того – пройшло вже майже вісім місяців тяжких бюджетних поневірянь, а жодна фракція міської ради так і не розповіла громаді, чому ж нардепи проігнорували звернення Прилук.

Зрозумівши, що далі красивих слів та лозунгів справа не піде, міська влада почала самотужки шукати вихід із ситуації. Зі свого боку я зробив усе можливе, аби дотація місту збільшилася з 5 мільйонів гривень до 16,9 мільйона. Та на покриття бюджетного дефіциту цих грошей замало.
Саме негаразди з фінансуванням освіти поставили Прилуки перед необхідністю оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів. Її проект, запропонований управлінням освіти, був розроблений на підставі листа головного фінансового управління Чернігівської облдержадміністрації "Про формування бюджету міста на 2009 рік" та низки інших нормативних документів. Оптимізація мала на меті тільки одне – економію коштів. І якби вона відбулася, то економія становила б близько 1 мільйона гривень.

Ідея оптимізації зводилася до того, щоб привести наповнюваність класів у відповідність до норми – не більше 30 чоловік, і перевести певну кількість учнів зі шкіл, де вона перевищуватиме норму, в ті, де в класах по 24 і менше дітей. На жаль, у цьому питанні управління освіти не підтримали батьки. І їх можна зрозуміти. Діти звикають до вчителів, до однокласників, до школи і таке інше. У наказовому порядку питання оптимізації не вирішувалося. Немає згоди батьків – немає й оптимізації. Проти волі батьків ніхто не піде. Управління освіти лише пропонувало варіант виходу із ситуації. Цей варіант не влаштував громаду – і ми взагалі зняли його з порядку денного.

Єдине, що в гімназії №5, де торік було чотири десятих класи, тепер три одинадцятих. Згоди батьків на це не знадобилося, адже середня наповнюваність одинадцятих класів відповідає нормі. Аналогічна картина з восьмими класами цієї ж гімназії: було чотири сьомих – стало три восьмих із загальною кількістю учнів 89.
Усі інші класи всіх інших шкіл та гімназій Прилук залишилися на рівні минулого навчального року. Є навіть класи з 15 учнями! Учителів теж ніхто не скорочував.
Проте скорочення кількох посад відбулося.

Управління освіти виконало рішення міської ради від 13 січня 2009 року про скорочення в закладах освіти всіх введених понад норму штатних одиниць. У гімназіях №№1,5 скорочено додатково введені посади лаборантів та секретарів і посади кураторів (з 1 вересня там, як і в звичайних школах, замість кураторів будуть класні керівники). За законом поділ класів на групи для вивчення окремих предметів проводиться за умови, що в класі не менше 28 чоловік. Свого часу рішенням виконкому гімназія №5 отримала дозвіл на поділ класів з чисельністю учнів до 27 чоловік. З нового навчального року цього не буде. Не буде й 15-відсоткової надбавки шкільним бібліотекарям.

Якщо ситуація нарешті поліпшиться, якщо країна й Прилуки заживуть краще – посади, необхідні для підвищення рівня навчально-виховного процесу в закладах нового типу, будуть введені знову.
Шановні депутати! Говорячи у своєму зверненні про "призначення конфліктних керівників", ви не вказуєте конкретних навчальних закладів і прізвищ, але я добре розумію, що йдеться про школу №7. Я не хочу виносити кадрові проблеми цієї школи на широкий загал і розповідати, хто хороший, а хто поганий. Скажу тільки, що при вирішенні кадрового питання школи №7 у першу чергу враховуватимуться інтереси дітей.

Принагідно нагадаю, що, відповідно до законодавства, на посаду директора загальноосвітнього навчального закладу призначає начальник управління освіти за погодженням з міським головою. Це прописано і в Положенні про управління освіти Прилуцької міської ради. Начальник освіти пропонує, я погоджую кандидатуру директора школи, і ми несемо персональну відповідальність за роботу цього керівника та її результати.

Шановні депутати! З публічним бичуванням оптимізації, якої фактично не було, ви дещо запізнилися, але приємно, що фракції «Батьківщина» і «Народний Рух – Наша Україна» хоча б у такий спосіб опікуються проблемами освітньої галузі. Адресоване мені звернення дає всі підстави сподіватися, що коли вже у вересні не буде коштів на виплату зарплатні не лише вчителям, а й працівникам дошкільних та позашкільних навчальних закладів Прилук, то мені буде до кого звернутися по допомогу. Маю щиру надію, що тоді ні ви, ні парламентські фракції ваших політичних сил не проігнорують прохання прилуцьких освітян віддати їм чесно зароблене.

І, будь ласка, не лякайте мене відставками: я не з лякливих. Якщо не здатні допомогти, то хоча б не заважайте мені працювати.
Раджу вам частіше бувати у школах, гімназіях та дитсадках, і тоді їхні проблеми стануть набагато зрозумілішими для вас. Наприклад, зараз у ДНЗ №11 протікає дах. У ДНЗ №29 питання ремонту даху вже вирішено, а тут не завадить і ваша допомога. Було б непогано, коли б кожен депутат поставив собі за мету знайти спонсора і поміняти хоча б одне вікно у якійсь школі чи дитсадку. За два роки разом зі своєю командою за рахунок різних джерел фінансування я забезпечив усі загальноосвітні навчальні заклади Прилук сучасними комп’ютерними класами.

Прикро, але соратників з числа депутатів міської ради в даному питанні я не знайшов. Хоча, здавалося б, не тільки міський голова повинен опікуватися тим, щоб прилуцькі діти мали конкурентноздатні знання і сучасні засоби навчання.
Як на мене, головний показник роботи міського голови й депутатів міської ради – конкретні справи на користь громади. Бо якщо раніш люди слухали наші слова і ВІРИЛИ в наші діла, то сьогодні люди слухають наші слова і ДИВЛЯТЬСЯ на наші діла.

З повагою, міський голова
м. Прилуки Юрій Беркут
http://www.guberniya.net.ua