26 серпня 2013 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 1290 | Коментарів: 0
ДВІ ПРАВДИ, або «Вибачте, я не знав, що він Ваш родич…»
На останній липневій сесії Прилуцької міської ради досить гостро обговорювалося питання розвитку нашої міської медицини. Багато говорили і про досягнення, і про недоліки, що існують у цій галузі сьогодні.
Мій виступ висвітлював ті проблеми, з якими до мене як до депутата міської ради звертаються наші мешканці. Люди приходять різні, а ось проблеми одні й ті ж. Ми живемо в невеликому місті, де кожна людина – як на долоні, і всі про всіх знають. У нашій міській лікарні працює багато гарних і поважних фахівців, які сумлінно виконують свою роботу, але, поряд з цим, прилучанам відомо, що іноді, щоб отримати кваліфіковану допомогу, потрібно гарно заплатити, тобто «подякувати» лікарю. Особливе нарікання у людей викликають «благодійні скриньки», які стоять у кабінетах міської поліклініки. Платити потрібно скрізь: за аналізи, за терміновий результат флюорографії, за огляд. Десь беруть гривні, в інших місцях – медичні препарати. Хворому сьогодні при собі необхідно мати ВСЕ: від зеленки з ватою до найдорожчих ліків. Все б нічого, можна було і заплатити ті 5-10 грн., які просять на благодійність, якби люди були впевнені в доцільності їх використання. Вже не вперше мною в депутатській залі порушувалося питання про ті «благодійні побори», але керівництво лікарні уперто відмовчується, залишаючи цей прикрий факт без пояснень. Знову без відповіді залишаються питання: чому не обліковуються зібрані кошти у встановленому законом порядку та чому мовчить податкова служба, яка перша повинна була на це реагувати?
Наступне питання, яке я запропонувала для обговорення, - це була публікація в газеті «Град Прилуки» під назвою «Живий труп». У статті розповідалося про посадовий злочин бригади швидкої допомоги, який мало не коштував хворому життя. Нагадаю, тяжкохворого з судомами відмовилися госпіталізувати, залишивши помирати вдома. Дякуючи іншій «швидкій», чоловіка через дванадцять годин таки доставили в реанімацію і врятували від смерті. Я сама в минулому медичний працівник, не один рік пропрацювала в реанімаційному відділенні, тому мене особливо обурив цей факт злочинної недбалості. Вразили мене й слова керівника станції швидкої допомоги, який, коли дізнався про інцидент і особливо про те, що хворий моє дуже впливового родича, виправдовувався перед останнім: «Вибачте, я не знав, що він Ваш родич…»
Коли почалося обговорення статті, сесійна зала розділилася навпіл (а ще кажуть, що горе єднає). Знайшлися «захисники» на чолі з мером Юрієм Беркутом, які почали «вивертати» ситуацію з ніг на голову. Замість того, щоб засудити цей прикрий факт, у правдивості якого ніхто не сумнівався, почали «копатися в брудній білизні» автора статті, говорити, що такі публікації принижують гідність та досягнення всіх наших прилуцьких лікарів. Пан Беркут намагався навіть присоромити тих, хто підтримав публікацію та вимагав покарати винних. Виявляється, Юрій Володимирович, коли сталося лихо з його дружиною, на власні очі бачив, як все добре в нашій Прилуцькій міській лікарні. Так, це правда. Я вірю, пане мер, що вашу дружину лікували на найвищому рівні, ліки для неї з’являлися одразу, ніхто не чекав, коли Ви купите їх в аптеці, медичні сестри і санітарки, мов янголи-охоронці, чергували біля VIP-палати цілодобово, і жодних нарікань у Вас, пане Беркут, не було. Але це Ваша правда, і Ви лукавите, коли говорите, що саме так завжди ведуться справи в нашій лікарні. Є ще одна правда – правда простих людей, яким не пощастило, і вони захворіли. Людей, які, отримавши звістку про хворобу, кидаються в різні боки, панічно шукаючи гроші, бо не буде грошей – не буде лікування. Людей, що кожного дня зустрічаються з грубістю, недбальством, байдужістю. Людей, яким не пощастило потрапити до «нормального» лікаря або мати впливового родича. Це – друга правда, і вона дуже болісна.
Слова: «Хворіти зараз дорого – дешевше одразу вмерти» міцно ввійшли у лексикон жителів нашого міста. Мабуть, тому і смертність така висока в порівнянні з народжуваністю. Треба мати не тільки багато мужності, щоб у наш час народити дитину, але ще й багато грошей. Той список ліків, який видають майбутній матері, коштує іноді до 2000 грн. Чого там тільки немає! Навіть термометр електронний вписали, бо звичайним, певно, вже розучилися користуватися. Ще трохи – і прилучанки повернуться в старі добрі часи, коли народжували дітей вдома, бо не кожна зможе собі дозволити таке дороге в прямому сенсі щастя – народити дитину в пологовому будинку.
Можна вже поставити крапку, але добре знаю ту реакцію, яку викличе моя стаття у відповідальних за всі ті неподобства, що відбуваються в нашій медицині та тих, хто це все «кришує». У наступному номері, певно, буде надрукована ціла низка листів обурених «вдячних» пацієнтів, котрі писатимуть, як у нас все добре, а Яременко обливає брудом всіх чесних лікарів. То відповім всім і одразу.
Люди добрі!
У Прилуцькій міській лікарні працює дуже багато гарних та чесних медичних працівників, які щохвилини рятують чиєсь життя, сумлінно виконують свої обов’язки, борються з хворобою і перемагають її. У нашому маленькому місті їх всі добре знають, люблять, поважають і намагаються саме до них потрапити на лікування у разі необхідності. Моя стаття про «ложку дьогтю в діжці меду». Вона – про злочинців у білих халатах, з чиєї вини страждають, а іноді й гинуть люди. При тих, хто ганьбить чесне звання лікаря, тих, кого вже ловили на хабарах, злочинній недбалості, грубощах, некомпетентності, але які й далі продовжують працювати і не понесли жодної відповідальності за свої дії. Тому мені хотілося б, щоб до обговорення стану прилуцької медицини долучилися юридичні органи, а саме прокурор та суддя. Щоб дали правдиву інформацію про те, скільки скарг за останні п’ять років надійшло до Прилуцької прокуратури на дії медичних працівників і з яких питань? Скільки судових позовів було розглянуто з цих питань і на чию користь вирішені? Але добре знаю, що не буде такої інформації, бо дуже вже сумна статистика в ній.
З побажанням здоров’я і терпіння депутат Прилуцької міської ради, голова фракції об’єднаної опозиції «Батьківщина» Світлана Яременко
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=2692
ДВІ ПРАВДИ, або «Вибачте, я не знав, що він Ваш родич…»
На останній липневій сесії Прилуцької міської ради досить гостро обговорювалося питання розвитку нашої міської медицини. Багато говорили і про досягнення, і про недоліки, що існують у цій галузі сьогодні.
Мій виступ висвітлював ті проблеми, з якими до мене як до депутата міської ради звертаються наші мешканці. Люди приходять різні, а ось проблеми одні й ті ж. Ми живемо в невеликому місті, де кожна людина – як на долоні, і всі про всіх знають. У нашій міській лікарні працює багато гарних і поважних фахівців, які сумлінно виконують свою роботу, але, поряд з цим, прилучанам відомо, що іноді, щоб отримати кваліфіковану допомогу, потрібно гарно заплатити, тобто «подякувати» лікарю. Особливе нарікання у людей викликають «благодійні скриньки», які стоять у кабінетах міської поліклініки. Платити потрібно скрізь: за аналізи, за терміновий результат флюорографії, за огляд. Десь беруть гривні, в інших місцях – медичні препарати. Хворому сьогодні при собі необхідно мати ВСЕ: від зеленки з ватою до найдорожчих ліків. Все б нічого, можна було і заплатити ті 5-10 грн., які просять на благодійність, якби люди були впевнені в доцільності їх використання. Вже не вперше мною в депутатській залі порушувалося питання про ті «благодійні побори», але керівництво лікарні уперто відмовчується, залишаючи цей прикрий факт без пояснень. Знову без відповіді залишаються питання: чому не обліковуються зібрані кошти у встановленому законом порядку та чому мовчить податкова служба, яка перша повинна була на це реагувати?
Наступне питання, яке я запропонувала для обговорення, - це була публікація в газеті «Град Прилуки» під назвою «Живий труп». У статті розповідалося про посадовий злочин бригади швидкої допомоги, який мало не коштував хворому життя. Нагадаю, тяжкохворого з судомами відмовилися госпіталізувати, залишивши помирати вдома. Дякуючи іншій «швидкій», чоловіка через дванадцять годин таки доставили в реанімацію і врятували від смерті. Я сама в минулому медичний працівник, не один рік пропрацювала в реанімаційному відділенні, тому мене особливо обурив цей факт злочинної недбалості. Вразили мене й слова керівника станції швидкої допомоги, який, коли дізнався про інцидент і особливо про те, що хворий моє дуже впливового родича, виправдовувався перед останнім: «Вибачте, я не знав, що він Ваш родич…»
Коли почалося обговорення статті, сесійна зала розділилася навпіл (а ще кажуть, що горе єднає). Знайшлися «захисники» на чолі з мером Юрієм Беркутом, які почали «вивертати» ситуацію з ніг на голову. Замість того, щоб засудити цей прикрий факт, у правдивості якого ніхто не сумнівався, почали «копатися в брудній білизні» автора статті, говорити, що такі публікації принижують гідність та досягнення всіх наших прилуцьких лікарів. Пан Беркут намагався навіть присоромити тих, хто підтримав публікацію та вимагав покарати винних. Виявляється, Юрій Володимирович, коли сталося лихо з його дружиною, на власні очі бачив, як все добре в нашій Прилуцькій міській лікарні. Так, це правда. Я вірю, пане мер, що вашу дружину лікували на найвищому рівні, ліки для неї з’являлися одразу, ніхто не чекав, коли Ви купите їх в аптеці, медичні сестри і санітарки, мов янголи-охоронці, чергували біля VIP-палати цілодобово, і жодних нарікань у Вас, пане Беркут, не було. Але це Ваша правда, і Ви лукавите, коли говорите, що саме так завжди ведуться справи в нашій лікарні. Є ще одна правда – правда простих людей, яким не пощастило, і вони захворіли. Людей, які, отримавши звістку про хворобу, кидаються в різні боки, панічно шукаючи гроші, бо не буде грошей – не буде лікування. Людей, що кожного дня зустрічаються з грубістю, недбальством, байдужістю. Людей, яким не пощастило потрапити до «нормального» лікаря або мати впливового родича. Це – друга правда, і вона дуже болісна.
Слова: «Хворіти зараз дорого – дешевше одразу вмерти» міцно ввійшли у лексикон жителів нашого міста. Мабуть, тому і смертність така висока в порівнянні з народжуваністю. Треба мати не тільки багато мужності, щоб у наш час народити дитину, але ще й багато грошей. Той список ліків, який видають майбутній матері, коштує іноді до 2000 грн. Чого там тільки немає! Навіть термометр електронний вписали, бо звичайним, певно, вже розучилися користуватися. Ще трохи – і прилучанки повернуться в старі добрі часи, коли народжували дітей вдома, бо не кожна зможе собі дозволити таке дороге в прямому сенсі щастя – народити дитину в пологовому будинку.
Можна вже поставити крапку, але добре знаю ту реакцію, яку викличе моя стаття у відповідальних за всі ті неподобства, що відбуваються в нашій медицині та тих, хто це все «кришує». У наступному номері, певно, буде надрукована ціла низка листів обурених «вдячних» пацієнтів, котрі писатимуть, як у нас все добре, а Яременко обливає брудом всіх чесних лікарів. То відповім всім і одразу.
Люди добрі!
У Прилуцькій міській лікарні працює дуже багато гарних та чесних медичних працівників, які щохвилини рятують чиєсь життя, сумлінно виконують свої обов’язки, борються з хворобою і перемагають її. У нашому маленькому місті їх всі добре знають, люблять, поважають і намагаються саме до них потрапити на лікування у разі необхідності. Моя стаття про «ложку дьогтю в діжці меду». Вона – про злочинців у білих халатах, з чиєї вини страждають, а іноді й гинуть люди. При тих, хто ганьбить чесне звання лікаря, тих, кого вже ловили на хабарах, злочинній недбалості, грубощах, некомпетентності, але які й далі продовжують працювати і не понесли жодної відповідальності за свої дії. Тому мені хотілося б, щоб до обговорення стану прилуцької медицини долучилися юридичні органи, а саме прокурор та суддя. Щоб дали правдиву інформацію про те, скільки скарг за останні п’ять років надійшло до Прилуцької прокуратури на дії медичних працівників і з яких питань? Скільки судових позовів було розглянуто з цих питань і на чию користь вирішені? Але добре знаю, що не буде такої інформації, бо дуже вже сумна статистика в ній.
З побажанням здоров’я і терпіння депутат Прилуцької міської ради, голова фракції об’єднаної опозиції «Батьківщина» Світлана Яременко
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=2692
Додати коментар:
