28 лютого 2013 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 1318 | Коментарів: 0
Сором, прикритий окулярами
Невже Роберт Уоррен говорив абсолютно про всі часи і віки, виводячи своїм пером: «Ти повинен зробити добро зі зла, тому що його більше нема з чого зробити»?! Стає моторошно, коли чуєш, що сильні світу цього, маються на увазі державні службовці, зостануться над нами, доки не луснуть. Вони ж як жовчні міхури: розтягуються, а лопатись і не думають! Але що ж зробиш – ми їм делегували свої права, і, зі слів Раскольнікова: «Я право имею или вошь дрожащая», лишається лише один варіант.
Втім, як показує практика станом на 20 лютого, «не все так погано у нашому домі». Саме в цей день Прилуцький міськрайонний суд задовольнив позов Ольги Костюк і ухвалив вважати недійсним рішення виконавчого комітету №479 про присвоєння звання «Почесного громадянина міста Прилуки». Саме рішення є гарним прикладом підлабузництва в ході передвиборчої кампанії, тому правом публічності можна було й знехтувати, як матеріальною точкою на уроках фізики. Це і стало основним проколом вельмож, адже вони вважали, що й цього разу всі їхні екскременти потонуть від одного натиску на кнопку «Спуск»… Не потонули! Спливли через два місяці на 40 сесії міської ради, прямо під ялинку. Саме тоді про це чули вперше і представники ЗМІ, й дехто з депутатів. Про прилуцьку громаду взагалі мовчу. Добре ж було за козацьких часів, коли отамана обирали шляхом відкритого голосування, коли невдоволена громада могла тут і зараз прибрати того, хто їй не подобався, і призначити більш достойного та авторитетного козака.
Але повернемося назад, до спусків невпізнаних спливаючих об’єктів. Таким чином, протягом двох місяців ніхто й не здогадувався, що поряд із Анатолієм Мирошниченком та Миколою Рудьковським у списку почесних громадян міста був і наш губернатор Володимир Хоменко. Про Анатолія Костянтиновича я мовчу, адже його діяльність у сфері благочинності прослідкувати можна не тільки перед виборами. Що стосується пана Рудьковського, то його альтанка біля Стрітенського храму і допомога школам у оснащенні комп’ютерною технікою (саме ці заслуги були вказані в протоколі №1 щодо присвоєння звання «Почесний громадянин міста») то це було схоже на передвиборчий піар, адже після виборів благочестя народного представника «впало на мороз». Щодо Володимира Хоменка, то тут можна говорити самими цитатами з народу: «А цьому за що?!». Цікаво, губернатор хоч сам знав про надання йому такого титулу? Але не будемо настільки строгими до жертв підлабузництва, адже за цим усім стоїть виконком, на якому було прийняте рішення про присвоєння звання «Почесного громадянина міста Прилуки». І, як не дивно, головою «присвоювальної» комісії став наш «орденоносець», тобто мер міста.
Другу ж частину позову, яка стосується опублікуванню скасованого рішення виконкому в газеті «Правда Прилуччини» (саме так вказано у позові) та на телеканалі «ТБ-Прилуки», суд не задовольнив. Але те, що «обробленого» міського голову не покажуть на його «ручному» телебаченні, мене не так зацікавило, як наступні рядки з рішення суду: «Стягнути з місцевого бюджету міста Прилуки на користь Костюк Ольги Іванівни – 32 грн. 19 коп. судових витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору». Тобто? З якого ще бюджету? Часом не з того, в якому лежать зарплати прилучан? За тупість та перевищення службових повноважень конкретних осіб відповідає привид влади, а страждає знову ж таки народ?! Так, сума мізерна, але коли вже будуть притягнуті до відповідальності ті нехороші люди?!
Іван Бездомний
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=2515
Сором, прикритий окулярами
Невже Роберт Уоррен говорив абсолютно про всі часи і віки, виводячи своїм пером: «Ти повинен зробити добро зі зла, тому що його більше нема з чого зробити»?! Стає моторошно, коли чуєш, що сильні світу цього, маються на увазі державні службовці, зостануться над нами, доки не луснуть. Вони ж як жовчні міхури: розтягуються, а лопатись і не думають! Але що ж зробиш – ми їм делегували свої права, і, зі слів Раскольнікова: «Я право имею или вошь дрожащая», лишається лише один варіант.
Втім, як показує практика станом на 20 лютого, «не все так погано у нашому домі». Саме в цей день Прилуцький міськрайонний суд задовольнив позов Ольги Костюк і ухвалив вважати недійсним рішення виконавчого комітету №479 про присвоєння звання «Почесного громадянина міста Прилуки». Саме рішення є гарним прикладом підлабузництва в ході передвиборчої кампанії, тому правом публічності можна було й знехтувати, як матеріальною точкою на уроках фізики. Це і стало основним проколом вельмож, адже вони вважали, що й цього разу всі їхні екскременти потонуть від одного натиску на кнопку «Спуск»… Не потонули! Спливли через два місяці на 40 сесії міської ради, прямо під ялинку. Саме тоді про це чули вперше і представники ЗМІ, й дехто з депутатів. Про прилуцьку громаду взагалі мовчу. Добре ж було за козацьких часів, коли отамана обирали шляхом відкритого голосування, коли невдоволена громада могла тут і зараз прибрати того, хто їй не подобався, і призначити більш достойного та авторитетного козака.
Але повернемося назад, до спусків невпізнаних спливаючих об’єктів. Таким чином, протягом двох місяців ніхто й не здогадувався, що поряд із Анатолієм Мирошниченком та Миколою Рудьковським у списку почесних громадян міста був і наш губернатор Володимир Хоменко. Про Анатолія Костянтиновича я мовчу, адже його діяльність у сфері благочинності прослідкувати можна не тільки перед виборами. Що стосується пана Рудьковського, то його альтанка біля Стрітенського храму і допомога школам у оснащенні комп’ютерною технікою (саме ці заслуги були вказані в протоколі №1 щодо присвоєння звання «Почесний громадянин міста») то це було схоже на передвиборчий піар, адже після виборів благочестя народного представника «впало на мороз». Щодо Володимира Хоменка, то тут можна говорити самими цитатами з народу: «А цьому за що?!». Цікаво, губернатор хоч сам знав про надання йому такого титулу? Але не будемо настільки строгими до жертв підлабузництва, адже за цим усім стоїть виконком, на якому було прийняте рішення про присвоєння звання «Почесного громадянина міста Прилуки». І, як не дивно, головою «присвоювальної» комісії став наш «орденоносець», тобто мер міста.
Другу ж частину позову, яка стосується опублікуванню скасованого рішення виконкому в газеті «Правда Прилуччини» (саме так вказано у позові) та на телеканалі «ТБ-Прилуки», суд не задовольнив. Але те, що «обробленого» міського голову не покажуть на його «ручному» телебаченні, мене не так зацікавило, як наступні рядки з рішення суду: «Стягнути з місцевого бюджету міста Прилуки на користь Костюк Ольги Іванівни – 32 грн. 19 коп. судових витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору». Тобто? З якого ще бюджету? Часом не з того, в якому лежать зарплати прилучан? За тупість та перевищення службових повноважень конкретних осіб відповідає привид влади, а страждає знову ж таки народ?! Так, сума мізерна, але коли вже будуть притягнуті до відповідальності ті нехороші люди?!
Іван Бездомний
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=2515
Додати коментар:
