12 грудня 2012 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 2187 | Коментарів: 0
Генеральний підхід
Пам’ятаєте сакраментальну булгаківську мудрість, озвучену його героєм, пацієнтом професора Преображенського: «Взяти все і поділити!»? Шаріковський підхід узяла на озброєння і Прилуцька міська рада. Ні слова про господарський підхід, фаховість і розумність дій. Про це піде мова нижче.
Одним розчерком пера, одним помахом руки, точніше, підняттям рук за вказівкою головуючого прилуцькі обранці прийняли історичне рішення. Ухвалили шаріковський варіант перерозподілу бюджетних коштів. Беркономісти-більшовики проголосували за те, щоб гроші, які були закладені на розробку Генерального плану забудови міста в розмірі 650 тисяч гривень, були розподілені за вподобаннями міського голови. Прощавай, Генеральний плане, про який так довго говорили. Говорили й навіть обіцяли меценату Коптєву, що обов’язково його розробимо. Останній навіть запевняв, що черговий раз допоможе громаді – фінансово, зрозуміло, але чекає хоча б кроку назустріч його філантропському напрямку. Не зробили, набрехали, взяли все і поділили. Переконаний, що навіть Шаріков не поділив би в таких дивних пропорціях.
Тепер по порядку. Що таке Генеральний план забудови міста? Чим загрожує для життєдіяльності громади його відсутність, окрім незручностей перед головним меценатом?
Генеральний план є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Невід‘ємною частиною Генерального плану населеного пункту є план його земельно-господарського устрою. У складі Генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятись і як окрема містобудівна документація після затвердження Генерального плану. Розробники нещодавно ухваленого Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» визнають, що потрібен час, щоб він запрацював у повному обсязі. Проте наголошують, що документ удосконалює правила містобудування: скасовує безліч дозвільних документів і тим самим знижує рівень корупції в цій сфері. А це можливо лише за рахунок впровадження зонінгу, який і визначається в розробленому і затвердженому Генеральному плані забудови міста. Зонінг дає змогу уникнути корупції згори донизу в галузі містобудування, тобто всякого будування: будування об’єктів, кварталів, районів. Та який, у біса, зонінг? Про що це я? Кому потрібна така містобудівна теорія, коли на практиці у нас немає і, переконаний, не буде нічого в найближчій перспективі.
Генеральний план важливий не лише тим, що за його відсутності місту загрожує хаотична забудова, але й тим, що це паралізує нормальний розвиток громади. Стаття 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» має чітку диспозиційну норму, що визначає: «У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється». Дія даної норми почне працювати з 1 січня 2013 року. Що ж тоді? Отримати земельну ділянку для будівництва будинку, офісу, магазину, цеху взагагалі буде неможливо? Саме так. І що робити? Я не знаю, це катастрофа. Як модно говорити, оце вам і вся інвестиційна привабливість міста, турбота про суб’єктів господарювання та пересічних мешканців. Тупик. Все, приїхали. Докерувався чудотворець…
Тепер про дерибан 650 тисяч. Головною й визначальною ціллю поділу коштів було направлення 200 тисяч на прилуцьке комунальне телебачення. Для того, що розбадяжити цинізм пріоритетності, в рішенні розписані витрати на благі цілі. Зокрема, такі: для фінансування міської програми «Пільги місцевої влади на компенсацію оплати житлово-комунальних послуг сім‘ям воїнів, загиблих в Афганістані, інвалідам по зору – членам УТОС» на листопад-грудень 2012 року – 30000,00 грн.; для КП «Міськсвітло» на оплату декорування та встановлення новорічної ялинки на Центральній площі міста Прилуки – 15000,00 грн.; для КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня» на відшкодування вартості опалення приміщень амбулаторії сімейної медицини у військовому містечку №12 – 4410,00 грн.; для управління житлово-комунального господарства на розробку проекту відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку по вулиці Індустріальній, 7 – 4000,00 грн. Ну що тут скажеш? Треба. Пільговики, компенсації, лікарні, будівництво. А ялинка? Як же без неї на головній площі? Але ж це дріб’язок у порівнянні з тим, що на забезпечення діяльності КП «ТК Прилуки» виділено, повторююся, 200000,00 грн.!
Відрадно, що в цьому рішенні не забули й про Президента: на поклейку «бордів» із вітанням гаранта з Різдвом виділено 2000,00 грн. Ну подумаєш, що на оплату комунальних послуг амбулаторії сімейної медицини у військовому містечку виділено трохи більше чотирьох тисяч. Яке це має значення? Просто ми не знаємо секрету латентної доцільності. А за телебачення ми ще подякуємо. Можливо, розшириться формат нарцистичної програми «Запитай у влади». А теологічний тренд у проповідницьких виступах родича-богослова знайде резонанс у серцях глядачів.
Оце, врешті, тезисно про останні здобутки міської влади. І якщо ви з 1 січня не зможете отримати земельну ділянку для будівництва через законну відмову з посиланням на відсутність Генерального плану міста, запитайте про це міського голову, а ще краще – свого депутата. Останній нехай мотивує свою поведінку та підстави голосування. З першого взяти нічого. Автор статті теж є членом даного депутатського корпусу. Я голосував проти подібного перерозподілу. Намагався донести це і до представників безвольної більшості. Намагався, переконував, але не зміг. Усе було визначено заздалегідь, ще до самого пленарного засідання. Пам’ятаєте поета: «Настоящих буйных мало, вот и нету вожаков!». Але це жодним чином не може слугувати виправданням і для мене, і для всієї міської ради в цілому. Про совість міського очільника говорити зайве. Це табу, зважаючи на отриману ним індульгенцію у вигляді віньєтки святості та взірця християнської віри. Він наш чудотворець – із вподобаннями Шарікова й фарисейською поведінкою.
Владислав Кіча
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=2385
Генеральний підхід
Пам’ятаєте сакраментальну булгаківську мудрість, озвучену його героєм, пацієнтом професора Преображенського: «Взяти все і поділити!»? Шаріковський підхід узяла на озброєння і Прилуцька міська рада. Ні слова про господарський підхід, фаховість і розумність дій. Про це піде мова нижче.
Одним розчерком пера, одним помахом руки, точніше, підняттям рук за вказівкою головуючого прилуцькі обранці прийняли історичне рішення. Ухвалили шаріковський варіант перерозподілу бюджетних коштів. Беркономісти-більшовики проголосували за те, щоб гроші, які були закладені на розробку Генерального плану забудови міста в розмірі 650 тисяч гривень, були розподілені за вподобаннями міського голови. Прощавай, Генеральний плане, про який так довго говорили. Говорили й навіть обіцяли меценату Коптєву, що обов’язково його розробимо. Останній навіть запевняв, що черговий раз допоможе громаді – фінансово, зрозуміло, але чекає хоча б кроку назустріч його філантропському напрямку. Не зробили, набрехали, взяли все і поділили. Переконаний, що навіть Шаріков не поділив би в таких дивних пропорціях.
Тепер по порядку. Що таке Генеральний план забудови міста? Чим загрожує для життєдіяльності громади його відсутність, окрім незручностей перед головним меценатом?
Генеральний план є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Невід‘ємною частиною Генерального плану населеного пункту є план його земельно-господарського устрою. У складі Генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятись і як окрема містобудівна документація після затвердження Генерального плану. Розробники нещодавно ухваленого Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» визнають, що потрібен час, щоб він запрацював у повному обсязі. Проте наголошують, що документ удосконалює правила містобудування: скасовує безліч дозвільних документів і тим самим знижує рівень корупції в цій сфері. А це можливо лише за рахунок впровадження зонінгу, який і визначається в розробленому і затвердженому Генеральному плані забудови міста. Зонінг дає змогу уникнути корупції згори донизу в галузі містобудування, тобто всякого будування: будування об’єктів, кварталів, районів. Та який, у біса, зонінг? Про що це я? Кому потрібна така містобудівна теорія, коли на практиці у нас немає і, переконаний, не буде нічого в найближчій перспективі.
Генеральний план важливий не лише тим, що за його відсутності місту загрожує хаотична забудова, але й тим, що це паралізує нормальний розвиток громади. Стаття 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» має чітку диспозиційну норму, що визначає: «У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється». Дія даної норми почне працювати з 1 січня 2013 року. Що ж тоді? Отримати земельну ділянку для будівництва будинку, офісу, магазину, цеху взагагалі буде неможливо? Саме так. І що робити? Я не знаю, це катастрофа. Як модно говорити, оце вам і вся інвестиційна привабливість міста, турбота про суб’єктів господарювання та пересічних мешканців. Тупик. Все, приїхали. Докерувався чудотворець…
Тепер про дерибан 650 тисяч. Головною й визначальною ціллю поділу коштів було направлення 200 тисяч на прилуцьке комунальне телебачення. Для того, що розбадяжити цинізм пріоритетності, в рішенні розписані витрати на благі цілі. Зокрема, такі: для фінансування міської програми «Пільги місцевої влади на компенсацію оплати житлово-комунальних послуг сім‘ям воїнів, загиблих в Афганістані, інвалідам по зору – членам УТОС» на листопад-грудень 2012 року – 30000,00 грн.; для КП «Міськсвітло» на оплату декорування та встановлення новорічної ялинки на Центральній площі міста Прилуки – 15000,00 грн.; для КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня» на відшкодування вартості опалення приміщень амбулаторії сімейної медицини у військовому містечку №12 – 4410,00 грн.; для управління житлово-комунального господарства на розробку проекту відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку по вулиці Індустріальній, 7 – 4000,00 грн. Ну що тут скажеш? Треба. Пільговики, компенсації, лікарні, будівництво. А ялинка? Як же без неї на головній площі? Але ж це дріб’язок у порівнянні з тим, що на забезпечення діяльності КП «ТК Прилуки» виділено, повторююся, 200000,00 грн.!
Відрадно, що в цьому рішенні не забули й про Президента: на поклейку «бордів» із вітанням гаранта з Різдвом виділено 2000,00 грн. Ну подумаєш, що на оплату комунальних послуг амбулаторії сімейної медицини у військовому містечку виділено трохи більше чотирьох тисяч. Яке це має значення? Просто ми не знаємо секрету латентної доцільності. А за телебачення ми ще подякуємо. Можливо, розшириться формат нарцистичної програми «Запитай у влади». А теологічний тренд у проповідницьких виступах родича-богослова знайде резонанс у серцях глядачів.
Оце, врешті, тезисно про останні здобутки міської влади. І якщо ви з 1 січня не зможете отримати земельну ділянку для будівництва через законну відмову з посиланням на відсутність Генерального плану міста, запитайте про це міського голову, а ще краще – свого депутата. Останній нехай мотивує свою поведінку та підстави голосування. З першого взяти нічого. Автор статті теж є членом даного депутатського корпусу. Я голосував проти подібного перерозподілу. Намагався донести це і до представників безвольної більшості. Намагався, переконував, але не зміг. Усе було визначено заздалегідь, ще до самого пленарного засідання. Пам’ятаєте поета: «Настоящих буйных мало, вот и нету вожаков!». Але це жодним чином не може слугувати виправданням і для мене, і для всієї міської ради в цілому. Про совість міського очільника говорити зайве. Це табу, зважаючи на отриману ним індульгенцію у вигляді віньєтки святості та взірця християнської віри. Він наш чудотворець – із вподобаннями Шарікова й фарисейською поведінкою.
Владислав Кіча
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=2385
Додати коментар:
