26 травня 2012 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 2982 | Коментарів: 0
Відкритий лист-звернення до депутатів Прилуцької міської ради від Партії регіонів
Звертаються до вас мешканці вулиці Шевченко-Гімназична. Нещодавно по телебаченню ми слухали дуже емоційний виступ Президента України, в якому він звертався до своїх підлеглих з вимогою приділити увагу скаргам громадян, бо, каже Янукович В.Ф., байдужість, бездіяльність, безвідповідальність чиновників на місцях, які не переймаються проблемами громадян, призведуть до того, що Президент скоро буде відповідати за те, що комусь не привезли дрова. Маємо надію, що його ініціатива допоможе і нам вирішити свою проблему, бо змалював він портрет саме нашої міської влади, і ми теж будемо до нього звертатись, якщо треба, і в десятий раз, саме за такі «дрова». Депутати Партії регіонів, Президент України є вашим ідейним лідером, а ви його надією на майбутнє. Ваша пасивність не обіцяє йому цього. Ми потребуємо вашої допомоги.
Такого безладу в нашому рідному місті не пам’ятають навіть старожили, бо саме вони будували його, а міська влада, яка в народі може згадуватись тільки з приставкою «без», нещадно руйнує не тільки саме місто, але й віру, душу людську. Отримавши груди відписок від «конструктивної більшості» з одноманітним «нізя», ми запросили до себе на вулицю передачу «Критична точка» і запропонували постояти на нашому кутку хоч з півгодини для того, щоб зрозуміти, що в наших краях немає влади взагалі, навіть поганої. «А де ж вона?» - питають. Ходімо, ми вам покажемо. І ось ми бачимо райський куточок, який підняв з руїн бізнесмен-меценат, якщо хочете, Коптєв. А біля фонтану стоїть оператор міського телебачення і переконує нас в тому, що наше місто квітне-розквітає і що дякувати за це ми повинні нашій міській владі, яка облюбувала цей куточок. Саме тут ці «високі діячі» чіпляють собі на груди ордени, вихваляються чудовим краєвидом перед гостями і, борони Боже, ні на крок не зрушать вправо-вліво, бо саме цієї відстані вистачить до вулиці Шевченка і саме тут наступає зона їх відповідальності.
А споглядати на цей жах ой як не хочеться. Саме тому за чотири роки нашого маяття ні Беркут, ні його «конструктивна команда» в наші краї – ні ногою. А суть полягає в тому, що в місті Прилуках є одна, єдина вулиця, яка знаходиться в рекреаційній зоні: Шевченко-Гімназична. Саме тут протікала колись річка Муховка, згодом вона підсохла, що дало змогу зробити насипну дорогу. Вона маленька, вузенька, без тротуарів, з тонким ледь-ледь покриттям, а стан вібруючого ґрунту завжди нагадує про те, що річки ніколи, нікуди не зникають. А тут іще і колектор маємо, який обслуговує півміста і аварійний стан цієї споруди, яка була збудована в далекі часи, говорить сам за себе.
Скажіть, люди добрі, чи має здоровий глузд наша міська влада, на чолі з мером, коли саме в цю небезпечну зону, порушуючи всі існуючі закони, направила рух важковагового транспорту вагою 40-50 тонн?! Але ж для цього виду транспорту існує карта дорожнього руху, яка пролягає через вулицю Шмідта і далі. Та справа в тому, що наш мер не полюбляє, коли його персону обтяжують якимись справами, і його мстива натура здатна відповісти тільки «нізя» і все тут! Фіксує київське телебачення плоди цього безглуздя – жодної цілої будівлі не залишилося в нашому районі, всі стоять в тріщинах. Гуде-вібрує під ногами земля, дзвенять-тріщать вікна, обсипається цегляна кладка на будинках, падає посуд з полиць, обриваються телефонні проводи, люди мусять відпочивати на стрибаючих ліжках. І сивочолі ветерани, як називає нас мер, які в основному проживають у цьому жаху, кажуть, що такого не було навіть у війну. А саме страшне те, що із завидною періодичністю нас топлять у смердючій багнюці, яка витікає із зруйнованого вщент колектора і тече ця багнюка прямо до людей на подвір’я, бо, як ми вже казали, дорога насипна, вона не на належному рівні з будинками.
Прибув на чергову аварію Володимир Назім, побачив те жахіття, що знаходиться у вкотре розкопаній ямі, відчув на собі гнів людський і, щоб не було гіршого, сказав: «Вулицю потрібно терміново перекривати». Але на другий день, сповна відчувши себе членом «конструктивної команди» – знову «нізя». Бач, багато грошей треба, щоб не копати, а за те, що вони копають ями заплатимо ми з вами тарифами, які весь час повзуть вгору. Наша влада своєю бездіяльністю сприяє аварійній ситуації і в подальшому, а це вже злочин. Саме злочин проти людей. Для того, щоб залатати зруйновану ямою дорогу, начальник «Прилукитепловодопостачання» Анд-рій Гавриш каже, що треба чекати аж рік. Конструктивно, по-мерівськи! Кинули нам на яму аж дві лопати щебню, а відзвітували про інше. Розумієте до чого ми дожилися – крадуть серед білого дня, не соромлячись людей. Іще один член команди – Олександр Сивенко. Питаємо у нього: «Чого хоч ваші автобуси, порушуючи свій маршрут, теж спрямували свій рух на нашу багатостраждальну вулицю?» І знову «конструктивне» – «нізя». А люди, в тому числі й водії цих маршруток, знають чому – тому що вулиця Котляревського в районі суду на цілий квартал перетворилася на хаотичну стоянку для службового, і не тільки, транспорту, так що там пройти важко, не те що проїхати.
А ще у нас на вулиці є люк, який довгий час відчиняли відповідні служби і зливали різну гидоту, теж смердючу, поки нам не урвався терпець. А на наш запит з цього приводу відписали, що водоканал робить відкачку цих нечистот. І знову ж таки «конструктивна команда» навіть несвідома того, що маємо справу з лівньовкою, і це все багно тече в сивоплинний Удай, як любить висловлюватись наш мер. І це теж злочин, бо цієї такої колись чудової річки майже не залишилось, а Беркут, коли йому місцеві бізнесмени пропонували план порятунку водойми, навіть оком не моргнув. Були його очі, як завжди, байдужі й холодні.
І, наостанок, наше звернення до депутатів Прилуцької міської ради від Партії регіонів – це остання надія знайти правду в нашому місті, так як вони є гарантами уряду і Президента. Мешканці нашого мікрорайону сподіваються, що представники партії влади зустрінуться з нами, ознайомляться з нашим болем та ініціюють вирішення цього питання на найближчій сесії міської ради. Ви – обранці народу, а ми – ваш народ!
Н.Г.Гуцол, за дорученням мешканців будинків №35,37,39,40,41,45 по вулиці Шевченка, будинків №40, 29/1, 29/2, 29/3 по вулиці Гімназичній.
Газета «В двух словах» №21 від 24 травня 2012 року
Відкритий лист-звернення до депутатів Прилуцької міської ради від Партії регіонів
Звертаються до вас мешканці вулиці Шевченко-Гімназична. Нещодавно по телебаченню ми слухали дуже емоційний виступ Президента України, в якому він звертався до своїх підлеглих з вимогою приділити увагу скаргам громадян, бо, каже Янукович В.Ф., байдужість, бездіяльність, безвідповідальність чиновників на місцях, які не переймаються проблемами громадян, призведуть до того, що Президент скоро буде відповідати за те, що комусь не привезли дрова. Маємо надію, що його ініціатива допоможе і нам вирішити свою проблему, бо змалював він портрет саме нашої міської влади, і ми теж будемо до нього звертатись, якщо треба, і в десятий раз, саме за такі «дрова». Депутати Партії регіонів, Президент України є вашим ідейним лідером, а ви його надією на майбутнє. Ваша пасивність не обіцяє йому цього. Ми потребуємо вашої допомоги.
Такого безладу в нашому рідному місті не пам’ятають навіть старожили, бо саме вони будували його, а міська влада, яка в народі може згадуватись тільки з приставкою «без», нещадно руйнує не тільки саме місто, але й віру, душу людську. Отримавши груди відписок від «конструктивної більшості» з одноманітним «нізя», ми запросили до себе на вулицю передачу «Критична точка» і запропонували постояти на нашому кутку хоч з півгодини для того, щоб зрозуміти, що в наших краях немає влади взагалі, навіть поганої. «А де ж вона?» - питають. Ходімо, ми вам покажемо. І ось ми бачимо райський куточок, який підняв з руїн бізнесмен-меценат, якщо хочете, Коптєв. А біля фонтану стоїть оператор міського телебачення і переконує нас в тому, що наше місто квітне-розквітає і що дякувати за це ми повинні нашій міській владі, яка облюбувала цей куточок. Саме тут ці «високі діячі» чіпляють собі на груди ордени, вихваляються чудовим краєвидом перед гостями і, борони Боже, ні на крок не зрушать вправо-вліво, бо саме цієї відстані вистачить до вулиці Шевченка і саме тут наступає зона їх відповідальності.
А споглядати на цей жах ой як не хочеться. Саме тому за чотири роки нашого маяття ні Беркут, ні його «конструктивна команда» в наші краї – ні ногою. А суть полягає в тому, що в місті Прилуках є одна, єдина вулиця, яка знаходиться в рекреаційній зоні: Шевченко-Гімназична. Саме тут протікала колись річка Муховка, згодом вона підсохла, що дало змогу зробити насипну дорогу. Вона маленька, вузенька, без тротуарів, з тонким ледь-ледь покриттям, а стан вібруючого ґрунту завжди нагадує про те, що річки ніколи, нікуди не зникають. А тут іще і колектор маємо, який обслуговує півміста і аварійний стан цієї споруди, яка була збудована в далекі часи, говорить сам за себе.
Скажіть, люди добрі, чи має здоровий глузд наша міська влада, на чолі з мером, коли саме в цю небезпечну зону, порушуючи всі існуючі закони, направила рух важковагового транспорту вагою 40-50 тонн?! Але ж для цього виду транспорту існує карта дорожнього руху, яка пролягає через вулицю Шмідта і далі. Та справа в тому, що наш мер не полюбляє, коли його персону обтяжують якимись справами, і його мстива натура здатна відповісти тільки «нізя» і все тут! Фіксує київське телебачення плоди цього безглуздя – жодної цілої будівлі не залишилося в нашому районі, всі стоять в тріщинах. Гуде-вібрує під ногами земля, дзвенять-тріщать вікна, обсипається цегляна кладка на будинках, падає посуд з полиць, обриваються телефонні проводи, люди мусять відпочивати на стрибаючих ліжках. І сивочолі ветерани, як називає нас мер, які в основному проживають у цьому жаху, кажуть, що такого не було навіть у війну. А саме страшне те, що із завидною періодичністю нас топлять у смердючій багнюці, яка витікає із зруйнованого вщент колектора і тече ця багнюка прямо до людей на подвір’я, бо, як ми вже казали, дорога насипна, вона не на належному рівні з будинками.
Прибув на чергову аварію Володимир Назім, побачив те жахіття, що знаходиться у вкотре розкопаній ямі, відчув на собі гнів людський і, щоб не було гіршого, сказав: «Вулицю потрібно терміново перекривати». Але на другий день, сповна відчувши себе членом «конструктивної команди» – знову «нізя». Бач, багато грошей треба, щоб не копати, а за те, що вони копають ями заплатимо ми з вами тарифами, які весь час повзуть вгору. Наша влада своєю бездіяльністю сприяє аварійній ситуації і в подальшому, а це вже злочин. Саме злочин проти людей. Для того, щоб залатати зруйновану ямою дорогу, начальник «Прилукитепловодопостачання» Анд-рій Гавриш каже, що треба чекати аж рік. Конструктивно, по-мерівськи! Кинули нам на яму аж дві лопати щебню, а відзвітували про інше. Розумієте до чого ми дожилися – крадуть серед білого дня, не соромлячись людей. Іще один член команди – Олександр Сивенко. Питаємо у нього: «Чого хоч ваші автобуси, порушуючи свій маршрут, теж спрямували свій рух на нашу багатостраждальну вулицю?» І знову «конструктивне» – «нізя». А люди, в тому числі й водії цих маршруток, знають чому – тому що вулиця Котляревського в районі суду на цілий квартал перетворилася на хаотичну стоянку для службового, і не тільки, транспорту, так що там пройти важко, не те що проїхати.
А ще у нас на вулиці є люк, який довгий час відчиняли відповідні служби і зливали різну гидоту, теж смердючу, поки нам не урвався терпець. А на наш запит з цього приводу відписали, що водоканал робить відкачку цих нечистот. І знову ж таки «конструктивна команда» навіть несвідома того, що маємо справу з лівньовкою, і це все багно тече в сивоплинний Удай, як любить висловлюватись наш мер. І це теж злочин, бо цієї такої колись чудової річки майже не залишилось, а Беркут, коли йому місцеві бізнесмени пропонували план порятунку водойми, навіть оком не моргнув. Були його очі, як завжди, байдужі й холодні.
І, наостанок, наше звернення до депутатів Прилуцької міської ради від Партії регіонів – це остання надія знайти правду в нашому місті, так як вони є гарантами уряду і Президента. Мешканці нашого мікрорайону сподіваються, що представники партії влади зустрінуться з нами, ознайомляться з нашим болем та ініціюють вирішення цього питання на найближчій сесії міської ради. Ви – обранці народу, а ми – ваш народ!
Н.Г.Гуцол, за дорученням мешканців будинків №35,37,39,40,41,45 по вулиці Шевченка, будинків №40, 29/1, 29/2, 29/3 по вулиці Гімназичній.
Газета «В двух словах» №21 від 24 травня 2012 року
Додати коментар:
