На главную СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Вхід для користувачів:
Реєстрація / Забули пароль?
Всі фотогалереї Панорами ПрилукФорум Користувачі Новини Оголошення Каталог ЧатПро сайт
Сайт українською   Сайт на русском

Фото: Київ 2022
Власник: morsresistis
Галерея: Templates
Додано: 2022-11-13

Фото: Без опису
Власник: watt
Галерея: Війна
Додано: 2022-06-09

Фото: Без опису
Власник: porosytenkokoly
Галерея: 22 война
Додано: 2022-03-25

Фото: Без опису
Власник: albertino
Галерея: как умеем
Додано: 2021-03-09

Фото: Зминченко А.Н.
Власник: alexzhell
Галерея: моя
Додано: 2020-10-17
Найрейтинговіше фото
За місяцьЗа тиждень

В цьому місяці фото ще не оцінювалися!
Найбільш обговорюване
В цьому місяці фотографії не обговорювались.
Останні новини
По датіПо коментарям

2021-03-23 (0 коментарів)
«Сбиты на взлете»: ликвидация «МиГа» и «Сухого» - бесславный конец российского авиапрома!
2021-03-23 (1 коментарів)
В РФ черговий скандал з авіаносцем «Адмирал Кузнецов»
2019-04-24 (0 коментарів)
Трибунал ООН призначив дати слухань у справі полонених українських моряків
2018-10-30 (2 коментарів)
Ремонт по-російськи
2018-08-22 (0 коментарів)
РФ готується підняти з дна моря ракету з ядерним двигуном, що впала при невдалих випробуваннях
2018-03-19 (2 коментарів)
Александр Дугин: Мы стремительно летим в чёрную дыру.
2017-08-21 (2 коментарів)
WikiLeaks виявився залежним від Росії!
2016-08-02 (0 коментарів)
The Economist: Українська гривня перша в світі за недооціненістю: справедливий курс - 7,74 за долар
2016-07-30 (1 коментарів)
Росія продає "флешку" об’ємом 50 Мб, яка важить 25 кг!
2016-05-31 (0 коментарів)
Ракетний катер «Прилуки» ВМС ЗС України провів перші ходові випробування під час ремонту
Останні оголошення
Друзі сайту
Общественный транспорт г. Прилуки Группа поддержки сайта Прилуки.инфо ВКонтакте
billboard.biz.ua - Рекламные плоскости Знаю.орг

Наша кнопка: (показати код)
Priluki.info

Відвідувачі
Пошук по сайту: Helper
Знайдено повідомлень: 23
Страницы (3): «123»
Искать в:

АвторАвтор
Helper
14 травня 2009 р., 11:17:26
Тема: Молодіжна рубрика
ЧЕРЕЗ СЛАБКІСТЬ ДУХУ ЧИ З НУДЬГИ?

Звернутися до теми дитячого паління і вживання алкогольних напоїв наштовхнув мене випадок. Одного разу, поспішаючи у справах, проходила двором агротехнічного коледжу під час студентської перерви. Без «перешкод» подолати його територію мені не вдалося. І не тому, що двір чимось заставлений чи розритий будівельниками. Просто студенти у цей час вийшли на подвір’я перекурити, а спеціально відведене для цього місце (явно замале!) знаходиться саме на виході з двору коледжу.

Натовп курців був настільки великим і різношерстим, що вражав не тільки розмірами, а й «змістом». Палили всі: і дівчата, і хлопці, і навіть (судячи з віку та зросту) першокурс-ники. Сиза хмара чаду й нікотину висіла над підлітками, котрі вдавали із себе дорослих. Хоча говорити про задоволення не доводиться - яке там задоволення, коли у більшості з них з ранку ще й ріски в роті не було, а батьківські гроші, виділені на стакан чаю з булочкою, потрачені на сигарети.
Вражало ще й те, що у натовпі стояли не лише рослі й змужнілі парубки, а й худенькі, згорблені та невеличкі на зріст хлопчики. Їм не те що палити, а й думати про сигарети не можна. Що ж то за захисник Вітчизни, коли він і себе як слід захистити не може? Від кого, запитаєте? Та від отих самих рослих юнаків, які ж насміхатимуться з менших за відсутність у тих сили волі чи слабкість - як кому завгодно. Мовляв, не палиш, то виходить малий, і дружити з тобою не будемо. Сиди біля тата з мамою й ходи з ними за ручку. А до нашої компанія тобі - зась. Тож і тягнуться підлітки до сигарет, вина, а то й горілки, щоб відповідати неформально встановленому стандарту.
- У моїй родині тато з мамою палять, - неохоче ділиться Юрій (ім’я змінене). - Ще й усі друзі на «ти» з сигаретами. Чим же я не такий? Я десь далеко у глибині душі розумію, що ця звичка - шкідлива і рано чи пізно дасть про себе знати різноманітними захворюваннями. Та поки що не відчуваю ніяких незручностей, хіба що фінансову - сигарети дорогі, а стипендія мала.
- А я став курити після того, як потерпів фіаско у коханні, - додає Сергій. - Мені так хотілося сподобатися дівчині, а вона мені відмовила. Не знайшов іншої втіхи, як потягтися за сигаретою. Іноді дозволяю собі й випити з друзями десь у сквері або на площі під час масових гулянь. А чом би й ні? Весело і прикольно.
Хто, коли і як зумів переконати наших дітей, що доросле життя обов’язково має починатися зі ста грамів горілки чи з сигарети? Чому вони, такі гарні та невинні змалечку, перетворюються згодом на злісних курців і алкоголіків? Чому дітей тягне на вулицю у сумнівні компанії, до вдаваних задоволень? Можливо, через те, що ми, батьки, мало звертаємо уваги на своїх доньок і синів, не чуємо їх чи не хочемо чути, бо так легше. Займаємося кожен своєю справою, тупо лежимо перед телевізором, а діти в цей час залишаються наодинці з собою. Психологи задля уникнення по-дібних прикрощів радять батькам більше часу проводити з дітьми і говорити з ними. Відчувши таку важливу для них батьківську увагу, діти неодмінно підуть на контакт, і бажання заглянути в чарку чи запалити мине само по собі.


Олена ВАСЮК.
Helper
18 квітня 2009 р., 20:42:17
Тема: Великдень. Привітання.
Helper
10 квітня 2009 р., 20:11:21
Тема: Офіційні новини
Вісник місцевої влади


06 квітня
Відбулося чергове засідання виконавчого комітету міської ради, на якому розглядалися заяви підприємств, установ, організацій, та громадян міста стосовно будівництва, узгоджувалося розміщення об’єктів господарської діяльності, обговорювалося питання встановлення й демонтажу знаків дорожнього руху.
Члени виконавчого комітету прийняли рішення про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та розглянули заяви громадян стосовно призначення опікуна над дитиною та над її житлом.

З метою реалізації власниками приміщень житлових будинків гарантованого державою права на вирішення питань щодо утримання та використання житла виконком міської ради відповідним рішенням зареєстрував без стягнення реєстраційного збору об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Континенталь 117-Б» по вул.Садовій та «Соборна 43» по вул.Соборній.

Відповідно до статті 30-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглянувши запит та лист кримінально-виконавчої інспекції міста Прилуки щодо визначення видів суспільно корисних робіт для порушників, на яких судом накладене адміністративне стягнення у виді громадських робіт, та перелік підприємств для відбування порушниками громадських робіт виконавчий комітет визначив комунальні підприємства «Комунальні послуги» та «Прилукижитлобуд» підприємствами, на яких буде виконуватися відбування правопорушниками громадських робіт, а саме:
- виконання підсобних робіт по благоустрою території підприємства;
- завантаження сміття вручну та розчистка відкритої ливневої каналізації;
- фарбування автобусних зупинок, урн, контейнерів та інших елементів малих архітектурних форм;
- виконання робіт двірника (побілка дерев, бордюр, прибирання сміття в паркових зонах міста, підмітання вулиць міста);
- косіння трави на зелених газонах прибудинкових територій;
- прибирання побутового сміття з прибудинкових територій та завантаження його на транспорт підприємства тощо.
Контроль за виконанням рішення покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександра Сивенка.

07 квітня
Відбулася ІІ частина тренінгу по підготовці локальних проектів з питань молодіжної політики в рамках проекту Європейського Союзу TAСІS, який провела експерт проекту Олена Козлюк.
Під час тренінгу його учасники презентували свої пропозиції до майбутніх проектів по трьох комітетах – культури, інформаційної політики, здоров’я та спорту. З метою успішного закінчення роботи над проектами експерт унесла в пропозиції відповідні корективи. Заключну частину тренінгу планується провести в кінці квітня.

08 квітня
Проводився особистий прийом громадян міським головою Юрієм Беркутом.
На прийомі були присутні депутат міської ради Любов Правосуд, начальник юридичного відділу Валентина Горбач, заступник начальника управління Держкомзему в м.Прилуки Олександр Хитрий, начальник управління житлово-комунального господарства міської ради Микола Пряма, начальник відділу містобудування та архітектури Павло Бережний.
На прийомі побувало 35 мешканців міста, які зверталися до міського голови з питаннями щодо вирішення земельних спорів, виділення земельних ділянок під городництво, ремонту будинку №45 по вулиці Гімназичній, ремонту дороги по вулиці Береговій, також піднімалися й інші питання.
На частину звернень міський голова надав розяснення безпосередньо під час прийому, решта звернень зареєстровані та поставлені на контроль у громадській приймальні.

У малій залі міської ради відбулося засідання постійної комісії з питань захисту прав дитини, на якому розглядалися заяви громадян стосовно визначення місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні. У результаті розгляду заяв надано два висновки щодо визначення годин побачення батьків з дітьми у разі, якщо батьки проживають окремо, тобто розлучені, та один висновок – про визначення місця проживання дитини.

У стінах міської ради відбулася зустріч міського голови Юрія Беркута з чемпіоном України серед юніорів у ваговій категорії до 60 кг, рекордсменом Європи з жиму штанги лежачи Сергієм Редькою.
Юрій Беркут нагородив Почесними грамотами міської ради за високі спортивні досягнення, вагомий внесок у розвиток фізичної культури й спорту, пропаганду здорового способу життя майстра спорту України з жиму штанги лежачи Сергія Редьку та його тренера Віктора Панкевича за вагомий внесок у розвиток фізичної культури і спорту та виховання підростаючого покоління. Міський голова вручив Сергію Редьці грошову винагороду.


Відділ інформаційно-аналітичного забезпечення міської ради
http://pryluky.org
Helper
2 квітня 2009 р., 19:31:27
Тема: Прилуки. Сьогодення
Газета «В двух словах» №14 за 2 квітня 2009 року

На щастя та добро у новому домі


У суботу, 28 березня, багатодітна родина прилучан Галутіних відзначила новосілля у будинку, подарованому благодійниками - депутатом Чернігівської обласної ради Анатолієм Мирошниченком та Почесним громадянином Прилук Юрієм Коптєвим. Цій урочистій події передували довгі роки поневірянь багатодітної сім’ї, де нині виховується вісім неповнолітніх дітей. Житлову проблему Галутіних місцева влада добре знала, але можливості виділити будинок чи квартиру не було. Здавалося б, справа безна-дійна і кінця-краю їй не видно. Напевно, так би й було, якби для прилуцької родини по-іншому склалися обставини. Та якось на одній із сесій Прилуцької міської ради глава сім’ї Сергій Галутін звернувся до депутатів з наболілим питанням, повідавши про житлову проблему своєї родини. Присутній у сесійній залі депутат облради Анатолій Мирошниченко відразу ж запропонував Юрію Коптєву спільно купити Галутіним дім. Юрій Вікторович пропозицію підтримав, і справа зрушилася з місця. Пройшло зовсім небагато часу, й багатодітна родина отримала ключі від просторого чотирикімнатного будинку, який, до речі, обрала сама.
На новосілля прийшли не тільки представники влади, а й сусіди та знайомі, тож святкували всією вулицею. Гучно лунали пісні, линули слова побажань щастя та злагоди в новій оселі. Заступник міського голови Лілія Нікітченко зазначила: «Сьогодні у Прилуках радісна подія. Багатодітна родина Галутіних довго чекала на цей приємний і несподіваний подарунок, який зробили два наших меценати - Анатолій Мирошниченко та Юрій Коптєв. Вони разом придбали це обійстя: адже саме про ці будинок і подвір’я мріяли Галутіни. Вони жили неподалік, діти добре знають цей мікрорайон, звідси їм близько до школи. У будинку є всі зручності, велике гарне подвір’я, городня ділянка. Меценати врахували думку господарів, зробили так, як вони того хотіли. Ремонт оселі теж здійснений за сприяння меценатів. А прибирали подвір’я гуртом - як кажуть, всією толокою. Доклали своїх рук і господарі, й діти, і прилуцька молодь, члени нещодавно створеної Молодіжної Ради міста - це була її перша акція. Результати роботи сьогодні бачать усі: двір чистий, гарний, просторий. Тож нехай ця урочиста подія запам’ятається прилучанам надовго. Адже у нашому місті ще не одна сім’я чекає на нове житло, але держава не може забезпечити потреб своїх громадян. Та, на щастя, у Прилуках знаходяться люди, які можуть і хочуть допомогти. Низький їм уклін, велика шана! Дай Боже, щоб у їхньому житті було все гаразд».
Господар нового помешкання Сергій Галутін не приховував своєї радості: «Цього дня ми чекали дуже довго. Куди тільки не зверталися - ніхто не міг допомогти. Час зараз важкий, в місті майже нічого не будується. Тому те, що знайшлися такі благодійники як Анатолій Мирошниченко та Юрій Коптєв - це справжнє щастя для нашої сім’ї. Ми відчули, що про нас піклуються, що ми не залишаємося наодинці зі своїми проблемами. Тепер ми - повно-правні власники свого житла, можемо спокійно планувати майбутнє».
Новосілля на вулиці Авіації, 21 перетворилося на велике родинне свято. З-поміж інших подарунків виділялися традиційні українські: фольклорний ансамбль «Горлиця» презентував господарям миску жита (щоб в новому домі було добре жити) та цілющої води (щоб хата не знала біди). Анатолій Мирошниченко та Юрій Коптєв урочисто передали Сергію Галутіну ключі та технічний паспорт від нової оселі.
- Анатолію Костянтиновичу, яке місце у вашій депутатській діяльності посідає благодійність? - звернулася я до депутата обласної ради Анатолія Мирошниченка.
- Я б не пов’язував благодійність виключно з депутатською діяльністю, оскільки багато для кого депутатство і благодійність - різні речі. Благодійність для мене - життєве кредо. Коли на сесії міської ради я дізнався про житлові проблеми прилуцької родини, роздумувати не став: одразу ж запропонував допомогу. Звернувся до Юрія Коптєва, й ми разом придбали це обійстя. Вважаю, це нормальний вчинок, бо в наш складний час духовної та економічної кризи в першу чергу треба дбати про дітей, про майбутнє. Адже діти - це і є майбутнє.
«Нехай у цьому будинку для багатодітної сім’ї настане стабільне щасливе життя, - продовжує тему Почесний громадянин Прилук Юрій Коптєв. - Ми змогли допомогти батькам та їхнім дітям - і це приємно. Я із задоволенням підтримав ініціативу Анатолія Мирошниченка зробити Галутіним такий подарунок. Тож нехай їм щастить, нехай ростуть діти, і дім повниться добробутом».
За давнім звичаєм, в нову оселю першим впустили котика. А за хвилину в просторому будинку стало надзвичайно людно: господарі й гості оглядали та радісно обговорювали помешкання.
- Мамо, коли ми тут житимемо? - тихенько запитала Віру Галутіну маленька донечка.
- Ми вже тут живемо, - посміхнулася до неї Віра Андріївна. - Це наш дім.


Людмила СМИК.
На фото: урочистий момент вручення ключів.
Helper
30 березня 2009 р., 19:37:54
Тема: Дитяча бібліотека. Новини
Краса душі у слово перелита


Ми живемо в прекрасному світі. У світі бездоганної краси, божественної гармонії. Кожний день – це поетичний твір, який розпочинається неповторним світанком і закінчується останнім променем сонця. Та ми не завжди це помічаєм. Чи то не вміємо бачити красу, чи це нам не потрібно.Що ж таке поезія? Чи можна її осягнути? В чому таїна її невмирущості? Де місце поезії в нашому будденому житті?

На ці питання шукали відповіді гості поетичної вітальні, що завітали до дитячої бібліотеки на передодні Всесвітнього дня поезії, який відзначають 21 березня. Тут завжди шанували її величнісь царицю-поезію. Бібліотека має багато поетичних творів, в тому числі і Прилуцьких письменників.



Цьго дня багато говорилося про поезію, як одне з мистецтв властивих людині. Про поезію, як всеосяжну мову, яка зближає людей, допомагає порозумітися. Про поезію – як невидимого друга, який підтримує людину все її земне життя, робить її щасливішою і прекраснішою.

Розкрила таємниці поезії, юним читачам бібліотеки, учням 11 класу ЗОШ №14, відома поетеса, член Спілки письменників України – Ніна Яківна Ткаченко. Вона довела на прикладі своїх віршів, що поезія – це стан душі, емоційний бунт і водночасвона є дзеркалом суспільства.

Бібліотекарі, організовуючи таку зустріч, прагнули показати дітям, що поезія буває різною. Вона скрізь – в тендітній квітці, в краплині роси, в стінах вікових храмів, її лише треба вміти бачити, як це робив відомий фотомайстер, член Спілки фотохудожників, лауреат літературно-мистецької премії ім.Л.Забашти «Квіт папороті» Володимир Степанович Яковенко. Його дружина Людмила Василівна продемонструвала читачам роботи Володимира Степановича. На зустрічі презинтували п’яту книгу Ніни Яківни «Спалахи», яка ілюстрована фотографіями Володимира Яковенка. Гості змогли відчути й побачити поезію, адже кожна фотографія допомагала осягнути глибину поетичних рядків і навпаки. Те, що поезія існує і в музиці, довели юні вихованці естрадної студії «Акорд» -- Коркодим Оля, Фєдотова Іра, Литвиненко Ангеліна, яких навчає Фарафонова Анна Олександрівна.

Поєднання поезії слова, фотографії, музики й голосу зробили свою справу. Вони наповнили залу неосяжним духом поезії, який пробуджує душу, вивільнює думки. І це було помітно. Якщо на початку зустрічі молоді люди почували себе скуто, то в кінці вони вільно висловлювалися стосовно поезії. Дискутуючи дійшли висновку, що поезія – це щось особливе, що починається за межами людського життя і туди ж направляється. Поезію потрібно любити й берегти в тому вигляді як вона є, аби передати наступним поколінням. І при цьому примножувати її, додавати щось своє.


Ольга Костенко
Helper
24 березня 2009 р., 18:55:38
Тема: Акустичний тур Сергія Василюка "Сховане обличчя".
Сергій Василюк "Тінь сонця": "Неймовірно радію, коли народжується нова пісня"

У середу, 25 березня, о 16:00 у Прилуках, в арт-кафе "За двома зайцями", а перед тим, о 14:00 в Медучилищі, відбудеться творчий вечір Сергія Василюка, - голосу вкраїнського рок-гурту "ТIHЬ COHЦЯ". Дійство проводиться в рамках акустичного туру Сергія по Україні "Сховане обличчя".

Презентує прилучанам представника українського козацького року громадський рух «Велика Сіверщина». Цей рух спрямований на збереження традиційної чернігово-сіверської культури, зокрема говірки. І прилуцьку "Просвіту" поєднує з цим рухом його представник Сашко Ясенчук.

Тож вашій увазі інформація про "Тінь Сонця" і декілька слів від соліста Сергі Василюка, котрий є уродженцем Києва, але історичне коріння його роду тягнеться також і з села Тупичів, Городянського району. Тож і не дивно, що він завітав на Чернігівщину.

- Щодо "Тіні Сонця", то сподіваюся, після мого акустичного туру географія наших виступів збільшиться, - ділиться сподіваннями Сергій.

Гурт "Тінь Сонця" представляє унікальний в Україні і світі жанр "heavy-folk" (у народі - "козацький рок", що поєднує у своєму звучанні бандуру та скрипку з традиційним для рок-музики гітарним супроводом. Цікава й ідеологія гурту: в умовах глобалізованого сьогодення відроджується славетна українська минувшина, а напівзабута міфологія постає реальністю.

Світ "Тіні Сонця" - це стрімкий політ поза часом. Саме тому в композиціях гурту повертаються у світ явний вже ледь не забуті святині. Своє світосприйняття команда ставить на перше місце - духовна основа музики народжується неодмінно на Руській Землі: Наддніпрянщині, Поліссі... Саме тому, кожен зі слухачів разом із "Тінню Сонця" у вирії вітру може поринути понад невмирущим Степом, Дніпром або опинитися у забутих людьми хащах. І якщо альбом "Над диким полем" (2005) гурт присвятив суто Україні та її найяскравішій історичній сторінці - козацтву, то "Полум’яна рута" (2007) містить колорит усієї Русі. Найкращий приклад тому - "Пісня Чугайстра", яка за короткий час встигла стати шанованою в сусідній Білорусі.

Сергій Василюк - беззаперечний лідер гурту, пройшов шлях від самого створення бенду до сьогодення, співає українською та білоруською, енергійна, але досить поміркована особистість. Народився він у самісінькому центрі Києва. З дитинства, як сам зізнається, був ярим шанувальником географії - завжди був картографом, коли необхідно було створювати мапи "нашої" і "чужої" території. Сергій Василюк цікавився природоохоронними справами і свого часу презентував київську "Спілку друзів природи". Співає з дитинства.

-Найбільше щастя для мене - єднання з публікою. Я щасливий, що наші тексти у багатьох в пам’яті. Це найважливіше для мене, - запевняє Сергій Василюк. - Часом буває складно, та куди дінешся - це те, для чого ми живемо. Неймовірно радію, коли народжується нова пісня.

матеріал підготований О.Ясенчуком
за інфою з сайту «Народний Оглядач»
нагадуємо адресу і контакти
арт-кафе "За двома зайцями"
вул.Костянтинівська, 138;
[email protected]

дякуємо за підтримку Ігореві Павлюченку

із запитаннями звертатися до Орисі Гигоренко: 8067 9459554
Helper
18 березня 2009 р., 19:03:55
Тема: Новини в сфері культури
Зустріч з Яриною Скуратівською

Міжнародний День рідної мови , який відзначається 21 лютого - відносно молоде свято .До календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році , а отже і в Україні тільки но почало писати свою історію .Хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть .

Розмова з молодими люди , які зібралися напередодні свята в місьій бібліотеці для дітей на зустріч з журналісткою , авторкою культорологічних програм на радіо « Ера» та « Свобода» , редактором всеукраїнського часопису « Берегиня» , донькою відомого письменника та народознавця, автора книг « Берегиня», « Покуть»,» Білояр» , Василя Скуратівського,Яриною Скуратівською, почалася без помпезності і возвеличування мови , як це інколи буває на подібних заходах, з простого запитання:» Що значить мова в житі кожного з нас ?»Я щиро подивувалася виваженим відповідям старшокласників гімназії №5 та школи №7, бо саме вони того дня завітали до бібліотеки. Для них мова - це спосіб спілкування між собою і з цілим світом , шлях пізнання і самостверджекння ,історія свого роду і України , пісня і казка , інтелектуальна розмова і пусте базікання з друзями на перервах .

Ярині Скуратівській часто приходиться спілкуватися в прямому радіоефірі з мододдю.Цоього разу спілквання було дійсно « живим». Пирсутні мали змогу пограти в гру « Чорним по білому « , отримати приз за власні знання української і довідатись багато цікавого від Ярини Скуратівської . Ініціатор зустрічі і її ведуча Ольга Григорівна Костенко, вела розмову з пані Яриною у фомі діалогу легко і невимушено .

- Ярино Василівно , як виник задум започаткувати передачу « Чорним по білому».

Ми не ставимо собі за мету навчити когось .Зовсім ні! Ніхто не може казати : « Моя мова бездоганна «Усі ми мусимо працювати над її удосконаленням .Ця передача крок до такого удосконаленя.

Той хто слухає передачу , знає ,що вона повністю присвячена українській мові .В прямому ефірі учасники гри мають змогу довести своє знання рідної мови , відкрити для себе щось нове , перевірити свої знанняя. І отримати приз , коли всі відповіді будуть правильними ..

- Як воно бути головним редактором народознавчого часопису « Берегиня» сьогодні?

Бути науковцем , тим паче народознавцем не було справою модною, ані за радянські , ані за часів незалежності.Як правило, досліджувати минувшину йдуть ті хто відчуває глибоку потребу у цьому, кого болить і хто розуміє ціну часам невловимого, зниклого і нематеріального . Народні звичаї і традиції є своєрідним генетичним кодом народу , який творить націю .

Час змінює все довкола себе напрочуд швидко .Отож важливо сьогодні вберегти і показати нащадкам цілісну картину життя наших пращурів, їхні уявлення про світ , добро і зло ,людську мораль призначення у цьому світі, зв»язок з природою.Непоказні але тим і цінні пам»ятки минулих поколінь, будівлі , вишиті рушники , глечики , прялки ,кошики .....

- Звідки журнал бере матеріали для статей?


В журналі друкуються матеріали , які були зібрані ще батьком під час етнографічної експедиції « Чумацькими шляхами «, яка охопола майже всі регіони України. В 90 - х роках я теж приймала участь в подібних акціях.Це не зовсім проста справа , як здається на перший погляд .Адже вміти « розговорити « людину і виловити інформацію , яка ще не була записана ніким досить складно .

Інколи трапляються несподівані зустрічі .Ось сьогодні , до прикладу я познайомилася з Вікторією Лемещенко, послухала пісні , які є у репертуарі народного ансамблю « Горлиця «.І це безперечно може стати матеріалом для наступного часопису .А знайомство з молодіжним театром Артема Оніщенка слугуватиме для спілкування на радіо.

- Чи були у Вашій родині традиції, цінності, які б ви хотіли передати.своїм дітям та внукам .

- Так . В нашій родині шанують звичаї і традиції . Великодень , Різдво- то найулюбленіші свята до яких готуються заздалегідь .

- Ярино Василівно , в Україні квотре проходить конкурс « Кращий читач року»,Як ви ставитесь до пордібних заходів ? І які книги читаєте Ви?

До конкурсів ставлюсь з великим позитивом . Читати дуже люблю і читаю багато . Читання - це життєзберігаюча функція культури , живий діалог із сучасниками і тими кого вже немає.І ніякі новітні технології не замінять роль книги . На сьогодні у захваті від книг Габріеля Маркеса .Його роман « Сто років самотності « пречитувала кілька разів . Серед сучасних письменників подобається творчість Юрія Андруховича .

- Ваші враження від сьогоднішньої зустрічі .

Я сьогодні отримала великий позитив від спілкування з читачами бібліотеки . Приємно було слухати виважені відповіді і міркування про рідну мову . Проте, на землі де народилися П.П.Білецький -Носенко , Любов Забашта , Ганна Ігнатенко інакше і бути не могло .

Взагалі сама книгозбірня для мене була своєрідним відкриттям Вона не схожа на традиційні книгозбірні де панують тиша і спокій . Я привезла у подарунок її читачам комплект часопису « Берегиня» та книги мого батька Василя Скуратівського і впевнена , що вони знайдуть тут своїх читачів і шанувальників .

Ольга Лукаш

Helper
11 березня 2009 р., 19:41:26
Тема: Кримінал
СЛІДСТВО В РЕЗОНАНСНІЙ СПРАВ - НА СТАДІЇ ЗАВЕРШЕННЯ

3 жовтня 2008 року прокуратурою Чернігівської області було порушено кримінальну справу за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть 39-річного прилучанина, та перевищення службових повноважень працівниками УБОЗ УМВС України в Чернігівській області.
Про перебіг розслідування цієї резонансної кримінальної справи ми говоримо з начальником слідчого відділу прокуратури Чернігівської області Дмитром Калитою:


- Дмитре Васильовичу, що Ви, не порушуючи таємниці слідства, можете сказати про розслідування тих прилуцьких подій? - Слідство вже знаходиться в завершальній стадії. Скажемо так: загалом до кримінальної відповідальності за цією кримінальною справою буде притягнуто близько 10 осіб. Це працівники УБОЗ УМВС у Чернігівській області. Шістьом із них запобіжний захід обрано у вигляді тримання під вартою. Дії кожного з них, у залежності від особистої участі в тих подіях, кваліфікуються по-різному. Частина цих осіб обвинувачується одразу за кількома статтями Кримінального кодексу. Зараз ми закінчуємо пред’явлення їм остаточного обвинувачення.
- Наскільки «важкі» статті обвинувачення?
- Це поки що таємниця слідства. Однак вже те, що шістьом правоохоронцям обрано такий суворий запобіжний захід, говорить про сер-йозність виявлених фактів.
- Жертви працівників УБОЗ не були просто «пересічними громадянами». Вони підозрювались у скоєнні важких злочинів. Як це впливає на Ваше ставлення до дій обвинувачених правоохоронців?
- Ніяк не впливає. Кожен має відповідати за своє. Незаконні методи дізнання теж є злочином. Тим більше, якщо вони призводять до таких трагічних наслідків. А прилучанин, який загинув, на момент затримання не визнавався судом злочинцем, щодо нього не була порушена кримінальна справа. Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу, він не мав статусу підозрюваного та обвинуваченого. У розшуку не перебував. Це все дуже важливі моменти для правової оцінки дій тих, хто його затримував.
- А як ви ставитесь до пікетів з вимогою відпустити ув’язнених міліціонерів?
- На початку жовтня на вулицях Прилук обурені люди вимагали, щоб ми, навпаки, покарали винних у свавіллі. Зараз пікетують інші люди - в них інші гасла. Ми ж повинні діяти не на догоду комусь, а тільки по закону, розбираючись об’єктивно. З одного боку, мене навіть порадувало те, що нарешті я побачив виступи громадськості - хто б то не був! - на захист міліціонерів. Досі у нас, як мені здається, в суспільстві більше переживали за представників злочинного світу. Але, з іншого боку, давайте називати речі своїми іменами. Учасники пікетів під дверима прокуратури вимагали ні що інше, як дати обвинуваченим незаконні переваги в ході притягнення до відповідальності. Такі акції - прямий тиск на органи досудового слідства, що є порушенням закону. Ставитись до цього позитивно я не можу. Тим більше, що пікети проходили не зовсім «без ексцесів». Підриви петард на порозі прокуратури, які нашому черговому довелося припинити, вказують на провокаційний характер цих акцій.
- І останнє запитання: яким має бути розгляд цієї кримінальної справи в суді: відкритим чи закритим?- Це вирішує суд. Деякі моменти там дійсно зачіпають честь і гідність потерпілих. Але підстав робити закритим весь судовий процес, я вважаю, немає.

Н. Чусь, прес-секретар прокурора Чернігівської області.
Helper
11 березня 2009 р., 19:30:06
Тема: Новини з міськвиконкому
НАОДИНЦІ З ПРОБЛЕМАМИ ?

Нині у Прилуках проживає 4247 інвалідів різних категорій (що на 424 особи більше, ніж було торік), з них 245 дітей віком до вісімнадцяти років. І, як це не прикро, щороку зростає кількість людей з обмеженими фізичними можливостями, котрим необхідно створювати належні умови життєдіяльності та інтеграції в суспільне життя. Так, у Прилуках із 41 зданого торік в експлуатацію об’єкта різного функціонального призначення 13 облаштовані пандусами, решта – кнопками виклику персоналу. У 2008 році за рахунок коштів державного бюджету 355 прилуцьких інвалідів отримали 444 технічні та інші засоби реабілітації. П’ятеро інвалідів із захворюванням опорно-рухового апарату забезпечено автомобілями на пільгових умовах. На жаль, у поточному році кошти на ці потреби у держбюджеті взагалі не передбачені. Окрім забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування, різного роду компенсацій та матеріальної допомоги, людям з обмеженими фізичними можливостями надається допомога у працевлаштуванні та перенавчанні. Інваліди війни та інваліди І і ІІ груп, які є власниками автотранспорту з ручним керуванням, звільняються від сплати збору за паркування (на території Прилук функціонує вісімнадцять місць платної парковки). Але, поряд з цим, через відсутність фінансового забезпечення невирішеними залишається велика кількість життєво важливих питань, які не дозволяють людям з обмеженими фізичними можливостями відчувати себе повноцінними громадянами.
Helper
10 березня 2009 р., 21:40:44
Тема: Новини в сфері культури
Мова волошки для добрих людей



Творчий вечір Валентини Грибенко з нагоди виходу її третьої збірки віршів «Добрим людям» був неординарним, таким собі кочовим, бо відбувся двічі. Спершу в неділю, 22 лютого, у Клубі Книголюбів, що зібрався в актовому залі музичної школи. А потім у четвер, 26 лютого, у Прилуцькому Гуманітарно-педагогічному коледжі ім.І.Франка. Тож шанувальники творчості пані Валентини мали нагоду слухати поетесу два рази.

«Господи, – волошка! Волі квітка./ Щирість із розплющених очей!/ З космосу, із раю, чи ізвідки/ Принесла ти радість для людей?...» – декламувала юна красуня у волошковій сукні. А потім вийшла інша – з волошковими очима, і ще одна, схожа на квіточку. Просто таки міріади милих дівчат-волошок з літературної студії та педагогічного коледжу, що читали вірші старанно й натхненно. Той вечір мав назву «Голос волошки», повторюючи ймення, дане попередній збірці пані Грибенко.

Мила просвітянка Валентина Іванівна, з волошковим голосом і у вишиваній сорочці так світилася радістю, що обігрівала нею весь зал. Вона читала вірші з нової збірки, і з двох попередніх. Кидала гордо ворогам: «...Наївна, дивна, навіжена.../ Яка ж іще? Ну, говоріть!/ Мені шкода вас. Ви – буденні/ О, дайте вільно догоріть!» – і дякувала друзям: «...Знаєте, спеціально до нинішнього вечора складала список людей, котрі мені допомагали іти по життю. Їх виявилося так багато! Я усвідомила скільки добрих людей завше було і є навколо мене!»

Легко і безпосередньо пані Валентина охарактеризувала свою творчість: «Усі люди як люди, а я вірші пишу..» З її уст звучали перлини істини: «Ми в цей світ прийшли для радощів... Печалитись – то великий гріх». В напучування молодим творцям казала: «Те, що написане від серця, до сердець і потрапить». І в підсумку наголосила: «Я буду неймовірно щаслива, якщо хоч хтось один із цього залу в моїх словах знайде собі пораду».

В свою чергу гість Олександр Забарний, декан філологічного факультету Ніжинського Університету, радив поетесі: «Ти не маєш, Валентино, просити пробачення за надмірний сум у своїх віршах, бо в них твоя душа.» Олександр Лозовий, голова осередку «Просвіта» села Жовтневе, промовив чарівні слова: «Багато хто любується, як гарно цвіте волошка, і тільки поет може почути тієї волошки голос». Євген Постульга, голова літературного об’єднання «Сонячні кларнети», мовив: «Твоя творчість – це мелодія твого серця.» Микола Турківський, поет, присвятив пані Валентині вірша. Світлана Родзінко, вчитель гімназії №1, запрезентувала свою збірку методичних матеріалів, серед котрих відкритий урок «Поезія, котра зцілює душу» присвячений Валентині Іванівні. З теплими словами Валентина Макаренко, вишивальниця, вручила пані Грибенко вишитий грибочок, а Петро Бойко, художник, картину... З квітами й вітаннями простували до поетеси і культурник-просвітянин Ігор Павлюченко, і скульптор Семен Кантур, і багато-багато приємних людей. А найважливішим моментом вечора був той, в котрому на сцену вийшли мати й батько Валентини.

Загалом було розказано багато чуттєвих історій, котрі відобразилися у творчості поетеси – від досвіду просвітницької діяльності пані Валентини, за котрі вона більш ніж вісім років була поза прокомуністичним соціумом Прилук, і до випадку з дідусем, котрий не захотів продати на дошки старого дуба, що ріс біля хати... А ще, одна з юних гостей-декламаторок привезла ксерокопію збірочки Валентини Іванівни, котру зробила колись її мама..

Упродовж вечора звучали пісні, написані композиторами-товаришами поетеси. Серед них Володимир Шинкаренко та Наталія Тулюля. Співочий колектив «Оберіг» виконав ті, що покладені на музику Віктором Вовком. Маленькі дівчатка співали про сонечко і про свої мрії. Юні танцюристи дарували глядачам і ніжний вальс, і пластичні композиції у супроводі віршів. Величезний пухнастий кіт робив зарядку під веселу дитячу пісеньку «Кошенятко». І все це барвисте дійство зв’язане було яскравою волошковою ниткою творчості Валентини Грибенко.

Окремої згадки вартує пісня «Моя Україно», з котрою чернігівська молода співачка Надія Саковська стала дипломантом одного із всеукраїнських співочих конкурсів. Підбираючи собі репертуар, дівчинка знайшла ту пісню в бібліотеці, у збірці композитора Віктора Вовка «Я беру свій баян». Так «Моя Україна» зазвучала на сценах і радіо, в Україні й за кордоном. Валентина Грибенко згадувала неймовірно приємний момент у житті, коли академік Іван Гущін мовив, що вклоняється цій пісні до землі.

Добрим ангелом творчого вечора Валентини Грибенко була її організатор, Лідія Афанасіївна Скотнікова – неймовірно активний працівник Педагогічного коледжу. Серед її проектів уже десятки творчих вечорів шанованих українських діячів. Вона завше достойно презентує гостей аудиторії, бо якщо хтось припаде їй до душі, то не промине ґрунтовно вивчити його творчість. Завдяки їй у Прилуках минулого року гостювали й презентували свої доробки студентам та інтелігенції Галина Сагач і Станіслав Шевченко. Вона з величезним ентузіазмом і вмінням подарувала залові, й не побоюсь сказати Прилукам, талановиту поетесу Олену Шульгу колись і Валентину Грибенко тепер.

Оринка Григоренко
http://pryluky.com

Страницы (3): «123»
TIM TV OnLine

Сьогодні день народження у 1 користувачів: Sergey,

Сьогодні віртуальний день народження у 12 користувачів: qwerty12, nikolia52, sonyrew, krupa, tuning, ZhenyaPretty, Fremen29, gammm, julia28, Rogovets, Sanka, Divloen,

Модератори: Helen, watt, Tyt24vcytki

Прилуки | Всі фотогалереї | Всі фотографії | Користувачі | Новини | Форум | Чат | Оголошення | Про сайт | Нагороди | Коментарі | Вгору
(C) 2002-2010 O-Design
Контакти На головну Пошук по сайту