| : |
5.2.4. Брахмани На санскриті назва цієї варни звучить як "brahmana". З часів Трипільської Аратти в українській мові залишилося слово "врахман" або "рахман". Згідно зі словником Бориса Грінченка, "рахман" означає "Житель міфічної місцевості, праведний християнин". Це слово представлене в різноманітних прислів‘ях і приказках "На Юра-Івана, на Рахманський великдень", "постимося, як рахмани", "рахманна земля", "рахманний кінь". Слово "рахманний" означає спокійний, сумирний, тихий312. Особливий інтерес викликає прислів‘я "Поти рахман плохий313, поки собаки не обступлять" ("Доти брахман сумирний, доки його не чіпають"). Це прислів‘я пов‘язане з тим, що саме арійські брахмани були першими творцями системи бойових єдиноборств, від яких пішли нинішні "кун-фу", "карате" тощо. Все пояснюється тим, що брахмани-волхви не мали права носити зброї, а захищати своє життя від будь-якої небезпеки чи ворога були змушені за допомогою засобів, якими їх наділила природа, — власних рук і ніг, а також палиці. Про варну брахманів згадується у літописі "Повість врем‘яних літ": "Закон же у іуктриян, яких ще називають врахманами і осторовитами, від прадідів за приклад і благочестя взятий, під страхом великим не їсти м‘яса, не пити вина, блуду не творити і ніякої злоби"314. Перелічені "кваліфікаційні вимоги" до брахманів пов‘язані зі специфікою виконуваної ними функції. Згідно з віруваннями аріїв, брахман був створений з Божих вуст "Заради процвітання світів Він створив зі своїх уст, рук, стегон і ступень брахмана, кшатрія, вайш‘ю і шудру" (Закони Ману). Функція брахмана полягала в тому, щоб бути постійно відкритим до Божої мудрості, зберігати отримані від Нього знання (Слово) і передавати їх людям — а для цього треба було постійно тримати в чистоті тіло і душу. Народна пам‘ять донесла до нас згадку про варну брахманів в топонімах (напр., Рахманівка на Дніпропетровщині), у великій кількості прізвищ, похідних від "рахман" (Рахман, Рахманюк, Рахманський, Рахманов, Рахманінов тощо), а також звичаях і легендах. Центральне місце серед них посідає Рахманський Великдень "Четвертої середи по святах великодніх обходять гуцули Рахманський Великдень. Того дня не йдуть вправді до церкви, але дома на знак свята здержуються від усякої роботи. Гуцули повістують, що рахмани — се черці, справедливі руснаки; вони такої віри, як і ми. Вони жиють далеко на сході в монастирі, де ведуть богомільне житє..."315. На думку Ю. Шилова, "в цій легенді мовиться саме про арійських брахманів-жерців, які пішли в Індію й не вернулися" |
| : | А поради даю як титулований брахман - ще тисяч зо три років назад наш народ слухався брахман. А зараз толком і не знає хто це, на жаль. |
| Tyt24vcytki: | Вот теперь-то скажут - "Снова притесняют".
|
| Валєра (гость): | Краще б свобода помогла квн провести |